Читання

18.05.2020р.

 Тема.ОЛЕКСАНДР ЄФІМОВ. ТУТ УСЕ Є... ЕМІЛІЯ САТАЛКІНА. КОЖНИЙ ЗНАЄ СВОЄ ДІЛО 
Мета: ознайомити учнів з оповіданням Олександра Єфімова «Тут усе є...», вдосконалювати навички свідомого виразного читання, вміння характеризувати почуття і вчинки героїв; розвивати зв’язне мовлення, творчу уяву; виховувати моральноетичні почуття.

                                      Хід уроку
І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ 
ІІ. МОВЛЕННЄВА РОЗМИНКА
 ІІІ. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ 
Гра «Хто краще?»
Конкурс на краще виразне читання вірша Степана Жупанина «Намалюю вітер».
ІV. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ. V.ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ
 — Відгадайте загадку.
 y На подвір’ї — біло-біло,
Ні стежиночки нема.
Завихрило, завістило
 — Знов прийшла до нас... (зима).
 — За вікном весна, а письменник Олександр Єфімов запрошує нас у зиму.
V. СПРИЙМАННЯ Й УСВІДОМЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ 
1. Виразне читання оповідання вчителем
 — Чи сподобалося вам оповідання?
— Які картини ви уявляли, слухаючи його?
 — Які почуття воно у вас викликало?
2. Словникова робота 
Підтюпцем врізнобіч надворі обсипавши борюкаються вдивлялася справжнісінький роздивляється — Прочитайте слова кожної колонки, щоразу пришвидшуючи темп. — Серед слів другої колонки знайдіть спільнокореневі слова. (Вдивлялася, роздивляється) Підтюпцем — дрібними швидкими кроками.
3. Читання оповідання учнями «ланцюжком»
 — Де відбуваються описувані події?
4. Фізкультхвилинка 
5. Аналіз змісту оповідання з елементами вибіркового читання — Що запропонувала Галина Іванівна?
— Як автор описує зимовий день?
— Яке завдання поставила перед учнями вчителька?
— Що робили діти?
 — Чим здивував усіх Вітя Карацунька?
 — Як йому вдалося побачити дива в природі?
— Кого побачила Світланка Єщенко?
 — Який настрій був у дітей?
6. Робота в групах. Читання оповідання за особами 
— З якою інтонацією, в якому темпі будете читати слова автора? слова Галини Іванівни? учнів?
7. Гра «Засічка — кидок»
 За командою «кидок» — усі учні починають читати текст напівголосно. За командою «засічка» — зупиняються й олівцем позначають останнє прочитане ними слово. Цей текст таким саме чином читають ще раз. (Але не більше трьох разів!) Під час повторного читання діти переконуються, що прочитали більший обсяг — «засічка» поставлена вже далі. Це доводить їм необхідність багаторазового читання тексту, адже з кожним разом результати покращуються.
 8. Вправи на розвиток швидкості читання
1) Гра «Хто швидше?».
 — Прочитайте абзаци, у яких є речення: «А на ньому повно снігу!» «Навіть хвостик є». «Гляньте, яка гарна погода!»
2) Гра «Слідопити». — Знайдіть і прочитайте в тексті:
1 варіант — питальні речення;
 2 варіант — окличні речення.
9. Гра «Голосування ногами» Діти встають у дві шеренги: права шеренга — «я вважаю, що твердження правильне»; ліва шеренга — «я вважаю, що твердження неправильне».
 — Я читатиму речення, деколи навмисне замінюючи слово чи вираз, а ви швидко шукаєте його в тексті. Якщо речення правильне, то тупає ногами права шеренга. Якщо речення неправильне — тупає ногами ліва шеренга та зачитує правильну відповідь.
10. Гра «Поети»
 — Доповніть рядки вірша Емілії Саталкіної «Кожний знає своє діло» словами, що римуються.
 VІ. ПІДСУМОК УРОКУ
 Гра «Закінчи речення» y Сьогодні на уроці я вчився... y Найбільше мені сподобалося... y Урок завершую з ... настроєм. VІІ. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

 Переказувати оповідання (с. 177–178).




15.05.2020.

СТЕПАН ЖУПАНИН. НАМАЛЮЮ ВІТЕР. ЛІНА КОСТЕНКО. ЯКЩО НЕ МОЖЕШ ВІТЕР ЗМАЛЮВАТИ... 

Мета: вдосконалювати навички свідомого виразного читання поетичних творів; формувати вміння працювати над текстом, аналізувати його зміст; навчати помічати в поетичних творах образні вислови, які допомагають уявити описані картини; розвивати зв'язне мовлення, образне мислення, творчу уяву учнів; виховувати любов до художнього слова.

Хід уроку

I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

II. МОВЛЕННЄВА РОЗМИНКА

Гра „Письменник”

— Правильно прочитайте зашифрований текст.

ВЕНАСНІ

тоСять петлі кидень. тиДі нязли тапаль і пашки. риПбрали вокзани і насчата. пеТер бодре в сілі. тиДі ругтом жібать дути. лопХчики і відчатка рагються в хосванки.

(НАВЕСНІ

Стоять теплі деньки. Діти зняли пальта і шапки. Прибрали ковзани і санчата. Тепер добре в лісі. Діти гуртом біжать туди. Хлопчики і дівчатка граються в схованки.)

III. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ

1. Гра „Хто краще?”

Конкурс на краще виразне читання вірша Ганни Чубач „Найрідніші голоси”.

2. Гра „У художньому музеї”

Діти виходять до дошки, де розміщено виставку їх робіт, коментують кожен свою роботу, розповідають про свою бабусю.

IV. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ

— Сьогодні ми дізнаємося про ще одного юного художника.

— Що ж він вирішив намалювати? Відгадайте загадку — і дізнаєтеся.

• Хоч без крил, але літаю,

Вербі коси розплітаю.

Погойдаю в лісі гілку,

Заколишу в квітці бджілку.

Якщо добре розлютити,

Можу шкоди наробити. (Вітер)

— Допоможе нам дізнатися про юного художника Степан Жупанин.

V. СПРИЙМАННЯ Й УСВІДОМЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

1. Біографічна довідка

— Степан Ілліч Жупанин народився 18 січня 1936 року в селі Іршава на Закарпатті в сім’ї селянина. Закінчив філологічний факультет Ужгородського університету. Учителював, згодом викладав в Ужгородському університеті. Отримав ступінь кандидата педагогічних наук.

Пропрацювавши в школі багато років, Степан Жупанин звернувся до творчості для дітей. Перша книжка „Бджілка” з’явилася ще 1959 року. Далі друком виходять „Сестрички-смерічки” (1962), „Гірська стежинка” (1965), „Пісні для дітей” (1974), „Світле озерце” (1975), „Ватра” (1980), „Сонечко” (1983), „Барвінок” (1983), „Смерековий край” (1985), „Лісовий світанок” (1986). Вірші С. Жупанина перекладалися російською, білоруською, чеською, угорською мовами.

Лауреат літературної премії імені Лесі Українки (1994).

У видавництві „Веселка” твори С. Жупанина друкувалися в колективних збірниках; окремими виданнями виходили „Гірська стежинка” (1965), „Світле озерце” (1975), „Лісовий світанок” (1986), „Світлячок та бджілка” (1989).

Помер 7 січня 2005 року.

2. Фізкультхвилинка

3. Опрацювання вірша Степана Жупанина „Намалюю вітер”

1) Робота над заголовком.

— Прочитайте з відповідною інтонацією.

„Намалюю вітер”.

„Намалюю вітер”!

„ Намалюю вітер”?

2) Виразне читання вірша вчителем.

— Чи сподобався вам вірш?

— Які картини ви уявляли, слухаючи його?

3) Словникова робота.

Читання колонок слів „луною” за вчителем, „буксиром” у парах

Гуляє      хвилі

тераса      танцює

дощовий      здіймає

намалює      прапорами

Тераса — літня (неопалювана) прибудова до будинку, відкрита або засклена; веранда.

Має — коливається від вітру або швидкого руху; розвівається.

4) Робота в парах. Підготовка до виразного читання вірша.

— Яким тоном, в якому темпі і з якою силою голосу будете читати вірш?

— Які слова виділите голосом при читанні?

5) Виразне читання вірша учнями.

6) Аналіз змісту вірша з елементами вибіркового читання.

— Що вирішив намалювати юний художник?

— Які ознаки вітру він називає?

— Які вітри йому вдалося намалювати?

— Скільки малюнків він уже має?

7) Гра „Добери риму”.

Ніжний — ... (сніжний).

Хвилі — ... (на схилі).

У вальсі — ... (на терасі).

Має — ... (гуляє).

Маю — ... (краю).

4. Опрацювання вірша Ліни Костенко „Якщо не можеш вітер змалювати...”

Гра „Бджілки”. Самостійне напівголосне читання вірша учнями

— Що радить нам поетеса?

— А яким би ви намалювали вітер?

VI. ПІДСУМОК УРОКУ

— Які вірші читали на уроці?

— Хто їх автори?

— Що спільного є у цих віршах?

— Чим вони відрізняються?

VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Виразно читати вірші (с. 176).

13.05.2020р
Читання
Тема. Г.Чубач "Найрідніші голоси" .Контрольна робота читання вголос.

08.05.2020р
Читання_

Тема. Урок позакласного читання .Ганна Чубач «Повернулися гусоньки рано…».
Мета: удосконалювати техніку читання й уміння визначати головну думку творів; розвивати образне мислення, уяву; виховувати в учнів бережнее ставлення до природи. Створити умови для збагачення індивідуального досвіду дітей про народні звичаї та традиції українців. Спонукати до пошуково-дослідницької роботи по збору та обробці інформації. Розвивати пізнавальну активність, допитливість, комунікативні здібності. Виховувати любов до рідного краю, бажання вивчати минуле, берегти та примножувати традиції українського народу.

Обладнання: малюнки із зображенням пейзажів весни, птахів; шапочки з дзвіночками для закликачів,костюми Весни, Веснянок ,Сонця; різнокольорові стрічки для надягання на зап'ястки; макет Сонця на палиці; дитячі малюнки, аплікації тощо - подарунки для Весни від дітей, розвішані на стінах класа; колесо із різнокольоровими стрічками; "оживлені" гілочки дерев (із наклеєним зеленим листячком); 

ХІД УРОКУ
І. ОРГАНІЗАЦІЯ КЛАСУ
ІІ. Підготовка до читання
1.Комплекс вправ на дихання. Гра «Подорож»
Давайте поїдемо до лісу. Поспішаємо на поїзд. Сіли зручно. Ось і гудок, (імітація складів гу-гу-гу ). Поїзд їде все швидше (імітація складів чух-чух-чух). Наша зупинка. Пересядемо на коників (імітація складів цок-цок-цок). Ось і ліс. Коники хай відпочинуть, а ми з вами підемо на галявину. Які гарні навколо квіти! Не рвіть,а тільки понюхайте (імітація). Але ось з’явилися бджілки-трудівниці (імітація звуків дж-дж-дж), а за ними прилетіли мухи (імітація звуків дз-дз-дз).. Та що це? Комарі (імітація звуку які з-з-з). Відженіть їх. А ось і жабки,які полюють на комарів імітація складу /кулі/. Втомились? Відпочинемо. Яскраво світить сонечко і ми йому посміхаємось. Але набігли хмарки і стало сумно. Знову сонце, посміхніться йому. Повернемося до класу на мотоциклі (імітація звуків др.-др-др).

2. Весняна розчитанка (читання складів приголосні +голосний)

ІІ. ПОВТОРЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО



ІІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ УЧНІВ

1. Гра «Додайте слово». (робота в парах)

Всюди чути ….

… в небі.

Солов’їний ….

З глибини гаїв.

Ллється, не змовкає

… голосна,

Весело, весело

Гомонить … !

(Жайворонок, спів, щебет, весна, пісня.)

2.Технологія «Асоціативний кущ» (робота в малих групах)
Подумайте, що на вашу думку весна? З чим у вас асоціюється це слово?
сонце тепло квітень

проліски краса

жайворонок ВЕСНА ластівка

бруньки свято

березень заклички усмішка

Обговорення асоціацій.

3. Перегляд відеоролика «Весна»

V. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І ЗАВДАНЬ УРОКУ

- Що вам нагадує цей запис «А вже весна, а вже красна».

Так, це велика тема, над якою ми уже працюємо багато уроків

Весна — це життя, молодість і краса. Це чудова пора року, якій завжди радіють.

Багато поетів відобразили красу цієї пори року у своїх творах.

Сьогодні на уроці ми познайомимося з віршами Ганни Чубач, Павла Грабовського та Івана Франка.

VІ. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

1. Підготовка до читання нового матеріала « Весняна розчитанка» (читання складів приголосні +голосний)

2. Робота над віршем Ганни Чубач «Повернулися гусоньки рано…» 
а) Читання вірша вчителем.
ПОВЕРНУЛИСЯ ГУСОНЬКИ РАНО…

Повернулися гусоньки рано,
А земля
Ще у біле убрана.
Повернулися гуси додому,
Принесли
З моря краплю солону.
Посідали
І мовчки голосять —
Позмерзали
У ніженьки босі.

Ой ви гуси,
Гусяточка сірі,
Чом так рано
Сюди прилетіли?

Гуси низько
Голівоньки хилять.
Гуси тихо
.....

б) Бесіда за змістом твору.

— Коли прилетіли гусоньки додому?

— Чому вони так рано прилетіли?

— Яка основна думка вірша?

— Знайдіть рядки, у яких вона виражена.

— Чим вірш нагадує народну пісню?

— Яких вісників весни ви знаєте? (Граків, шпаків, жайворонків, гусей, ластівок та ін.)

в) Читання вірша учнями мовчки.

г) Словникова робота.

Голосять — плачуть.

Квилять — жалібно стогнуть, стиха плачуть.

д) Аналіз поетичних особливостей вірша.

— Прочитайте, якою була земля, коли прилетіли гусоньки?

— Чому гусоньки мовчки голосили?

— Що у вірші є реальним, а що — казковим?

е) Підготовка до виразного читання.

(Учні самостійно роблять розмітку: визначають темп, паузи, логічні наголоси.)

ж) Виразне читання вірша учнями «ланцюжком».

4. Творча робота

а) Слово учителя

Діти, а як ви думаєте, що означає вислів «Народні свята українців»?

Чи хотіли б ви дізнатися більше про свято зустрічі весни та як його святкували в Україні
б) Промовляння заклички

Прийди, весно красна!
Принеси нам радість та щастя!
Щоб квітки розквітали!

Щоб птахи прилітали!
Щоб всі радісно весну стрічали!

VІІ. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

 Вірш Г. Чубач«Повернулися гусоньки рано…» вивчити напам’ять.
VІІІ. ПІДСУМОК УРОКУ







06.05.2020р.
Читання.

Тема: Грицько бойко "Консультант", Микола Сингаївський "Сміх для всіх"

Мета: вдосконалювати навички свідомого виразного читання поетичних творів; формувати вміння аналізувати прочитане, висловлювати оцінні судження; розвивати зв'язне мовлення учнів, пізнавальні інтереси; виховувати відповідальність за свої слова і вчинки.

Хід уроку

I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

II. МОВЛЕННЄВА РОЗМИНКА

Робота над скоромовкою

Гра „Телефоніст”.

Учитель роздає першому учаснику кожної групи текст скоромовки. За сигналом учителя перші учасники кожної групи мовчки читають скоромовку. Розказують пошепки наступному учаснику своєї групи і т. д. Яка команда швидше передасть скоромовку до останнього гравця, та й виграла. Останній учасник кожної групи має розказати скоромовку.

Дзюрчить у лісі джерело,

Вода дзеркальна в ньому.

Допомагає джаз лісний

Перебороти втому.

III. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ

Гра „Хто краще?”

Конкурс на краще виразне читання вірша Галини Малик „Мавпині іменини”.

IV. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ

— Сьогодні ми продовжимо читати гумористичні вірші.

— Пригадайте твори Грицька Бойка.

— Які вони за настроєм?

V. СПРИЙМАННЯ Й УСВІДОМЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

1. Опрацювання вірша Грицька Бойка „Консультант”

1) Виразне читання вірша вчителем.

— Чи сподобався вам вірш?

— Який настрій він викликав?

2) Словникова робота.

Читання колонок згори вниз („луною” за вчителем) і знизу вгору („буксиром” із сусідом по парті)

Ямки      гною

мерщій      тинявся

насипте      знайшлося

промовила      консультант

— Доберіть синоніми до слів мерщій (миттю, швидко), промовила (сказала).

— Як ви розумієте значення слів консультант, тинявся, загін?

Консультант — той, хто дає консультації з питань свого фаху. Це слово походить від латинського слова consultanis — радник.

Тинявся — ходив сюди-туди без певної мети.

Загін — група людей, об’єднаних, організованих для спільних дій або для виконання певного завдання.

3) Робота в парах. Підготовка до виразного читання вірша.

— У якому темпі, з якою інтонацією і силою голосу будете читати вірш?

— 3 якою інтонацією прочитаєте слова Мишка?

— З якою — Катюші?

4) Виразне читання вірша учнями.

— Кого назвали у вірші консультантом?

— Кому він давав консультації?

5) Аналіз змісту вірша з елементами вибіркового читання.

— Де працювали діти?

— Яка була пора року?

— Хто з дітей не працював?

— Які поради давав Мишко?

— Чи справді Мишко був таким спеціалістом? Доведіть словами вірша.

— Хто зумів дати Мишкові достойну відповідь?

6) Гра „Диктор телебачення”.

Читати вірш, періодично відриваючи погляд від тексту, щоб подивитися на глядачів.

7) Гра „Добери риму”.

Копали — ... (садили).

Долоні — ...(загоні).

Без упину — ... (глину).

Людо — ... (не буде).

Катюша — ... (груша).

8) Робота за ілюстрацією.

— Розгляньте ілюстрацію до цього вірша.

— Кого художник зобразив на ілюстрації? Які кольори він використав?

— Який настрій вони створюють? Як передають характер персонажів вірша?

— Яким рядкам вірша відповідає ілюстрація?

— Які малюнки створили б ви за сюжетом вірша?

9) Робота в групах.

Складання продовження вірша.

2. Фізкультхвилинка

3. Опрацювання вірша Миколи Сингаївського „Сміх для всіх”

1) Виразне читання вірша вчителем.

— Чи сподобався вам вірш?

— Який настрій він у вас викликав?

2) Гра „Рибки”.

Самостійне мовчазне читання вірша учнями. Підготовка до виразного читання вірша

— У якому темпі, яким тоном і з якою інтонацією будете читати вірш?

— Як зумієте передати характер вірша?

3) Виразне читання вірша учнями.

4) Аналіз змісту вірша з елементами вибіркового читання.

— Що зробив дідусь?

— Що обіцяє нам сміх?

— Кого він лякає?

— Як ви розумієте слова „сміхом дошкуляти”?

— Доведіть, що вірш має жартівливий характер.

VI. ПІДСУМОК УРОКУ

— З якими творами ознайомилися на сьогоднішньому уроці?

— Який характер цих творів?

— Який настрій панував сьогодні на уроці?

VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Відповідати на запитання рубрики „Чи уважно ти читав?” (с. 173).

05.05.2020
Читання



04.05.2020р.
Читання

Тема:« Казка про друга» Марія Чумарна "

Мета: ознайомити дітей із твором «Казка про друга» та письменницею М.Чумарною, вчити орієнтуватися у структурі твору, давати характеристику головним дійовим особам, порівнювати вчинки і поведінку персонажів, визначати головну думку твору; розвивати зв’язне мовлення; удосконалювати навички читання; активізовувати мислення, заохочувати самовираження у дружбі; виховувати почуття товариськості і віри в свої сили.

Обладнання: підручник, наочний матеріал, ТЗН.

Хід уроку

1. Організація класу до роботи:

1.1. Привітання з учнями..

2. Контроль, корекція і актуалізація опорних знань.

2.1. Створення проблемної ситуації

– Наш телеефір підходить до найцікавішого моменту. Програма «Найрозумніший». Зараз нам потрібно розгадати проблему над якою ми будемо працювати. Погляньте на екран. Спробуйте розв’язати такий ребус.

-Отже, яке слово було зашифроване? ( дружба)

2.2. Вступна бесіда про дружбу.

-Що для вас означає слово дружба? (…). Що таке справжня дружба?(…). Дружба — це безкорисливі взаємини між людьми, засновані на довірі, взаємних симпатіях, загальних інтересах і захопленнях. Дружба – це велика цінність.

-Молодці!

3. Вивчення нового матеріалу.

3.1. Повідомлення теми уроку.

-Отож особливою є тема уроку читання у 4 класах українських шкіл «Бережи справжню дружбу». Персона в об’єктиві: довідка про життєвий та творчий шлях автора твору «Казка про друга». Бережи справжню дружбу. «Казка про друга» . І я би хотіла, щоб сьогодні кожен з вас зрозумів хто такий справжній друг і як ним стати.

3.2. Довідка про письменницю.

-Діти, в рубрику «Персона в об’єктиві» потрапила . Марія Чумарна . З нею ви ознайомитися в підручнику, прочитавши вступ до казки. Вона народилась на Тернопільщині. Зараз живе у Львові, працює там у школі. Прочитали? Відкриваємо наступний слайд.

Також Марія Чумарна працює журналістом., редактором і ведучою авторських програм «Літературний Львів» і «Феномен України» на Львівському телебаченні. Автор поетичних збірок «Сонячна музика», «Земля між вогнями». Автор наукових розвідок «Мандрівка в українську казку».

Марія Чумарна написала дуже багато оповідань, казок, притч для дітей. Уявлення авторки втілені в збірці «Казки для друга». Тут розповідається що своя історія є в дощової калюжі, у жабки, що плигає по городі, у білої ромашки і в щебетливого горобчика. Але в кожній історії ви можете відкрити ще й казкову таємницю. Таємницю про незвичайні магічні сили природи і про наймогутнішого володаря цієї природи — людину. Одним із творів з цієї збірки є « Казка про друга», з яким ми познайомимось.

3.3. Гра «Репортер»

-Ви вже познайомилися з життям авторки,її професією та творчістю. Тому давайте перевіримо як ви запам’ятали цю інформацію. Пропоную зіграти гру репортер. Для цього трьом із вас потрібно вийти до дошки, та задавати запитання однокласникам відповідно до теми. Хтось про життя, інший про професію, а ще інший про творчість авторки. Для підказки я вам даю ці картки. Отож, хто хоче спробувати себе у ролі репортера!?

-Молодці!

3.4. Словникова робота .

-Діти, зараз ми зачитаємо «Казку про друга» М. Чумарної. Але перед цим, я хочу пояснити значення слів, які зустрінуться у казці. Отож, я виокремила такі слова, таку групу слів, які потрібно вимовляти та писати правильно. Погляньте на екран телевізора:

 фото пристрої – це пристрої, призначенні для зйомки ,

 космічний корабель – це космічний апарат, призначений для польоту у космічному просторі,

підземелля – це ходи, які знаходяться під землею ,

 покривало – це те, що лежить поверх всього на ліжку,

 інопланетяни – це фантастичні істоти, які існують на інших планетах.

-Можна виділити ще таку групу слів. Прочитайте їх і скажіть що їх об’єднує.

·        Висловлюють

·        Намагаюсь

·        Встигати

·        Нудьгую

·        Поринув

-Які це частини мови?(дієслова). Щоб краще зрозуміти суть цих слів до них потрібно підібрати синоніми. Спробуйте дібрати синоніми до 1,2,3,4,5 слова. А тепер погляньте які синоніми підібрала я.

·        Висловлюють – кажуть, говорять, повідають;

·        Намагаюсь – пробую, докладаю зусиль,стараюсь;

·        Встигати – робити вчасно;

·        Нудьгують – скучають, журяться;

·        Поринув – кинувся, занурився.

-А з третьою групою слів пропоную вам скласти словосполучення:

·        Спеціальні (пристрої, інструменти);

·        Єгипетські (піраміди, краєвиди);

·        Невидимі (тіні, чорнила);

·        Різнокольорова ( веселка, палітра, картина);

3.5. Ознайомлення з твором М. Чумарної « Казка про друга»

3.5.1.Читання вчителем першої частини твору.

-Отож, а зараз переходимо до програми «Говорить Україна». Послухайте уважно казку і поміркуйте який заголовок можна дібрати до цієї частини казки.

3.5.2. Перевірка первинного сприймання змісту твору – гра-бесіда «Мікрофон»

-Увага! Діти, давайте пограємо гру «Мікрофон». Готові!?

-Який заголовок можна дібрати до цієї частини казки (На планеті Тайн) ?

-Від чийого імені ведеться розповідь? ( від імені автора)

-Яких друзів мав хлопчик? ( Сашка і Компутика)

-Куди потрапив хлопчик? ( на планету Тайн)

-Чим займалися хлопці, коли були разом? (ходили на рибалку, такалися на підводному човні, будували фортеці з піску)

-Над чим задумався герой? ( над тим, що ще вчора вихвалявся перед друзями своїм другом Компутиком, а сьогодні йому вже не цікаво грати)

3.5.3. Виразне читання кращими учнями (2 частини).

– Діти, а зараз другу частину зачитаєте ви. Розпочне …

3.5.4. Бесіда-аналіз психологічного стану автора-героя.

-А який заголовок до цієї частини можна дібрати? ( Одинак на чужій планеті).

-Скажіть який настрій виник у хлопчика коли погас Компутик? (стало страшно).

-Що відчував хлопчик, дивившись на краєвид? ( від страху почали холонути руки і ноги)

-Коли хлопчик просидів дуже довго, що він відчув? ( Що йому стало тепло)

-Якого висновку хлопчик дійшов? Який був Сашко для нього? ( він умів розуміти і слухати героя)

3.5.5. Читання третьої частини.

-А зараз ми переходимо до читання наступної частини казки. 

3.5.6. Емоційно-оцінююча бесіда за змістом прочитаного.

-Який заголовок підберемо до цієї частини? (Докори сумління)

-Діти, що ви відчули? Які почуття перехоплюють вас?

-Яке враження на вас склав герой-автор?

-Яке враження склав на вас Сашко?

3.5.7. Фізкультхвилинка

-Зачитайте останнє речення, яким закінчується ця частина казки. А потім заснув. Я бачу, що дехто з вас вже дрімає. Тому на вас чекаєфізкультхвилинка. Погляньте на екран. Давайте повторяти рухи.

-Тепер сподіваюсь що ви прокинулись.

3.5.8. Читання четвертої частини казки в особах.

-Діти, а тепер послухайте хто ж розбудив нашого героя. Будьте уважні, оскільки цю частину казки зачитає _____________.

3.5.9. Перевірка сприймання четвертої частини казки.

-До кого забіг герой по дорозі до школи? ( до Сашка)

-Як Сашко врятував хлопчика? (Збудував космічний корабелі, посадив хлопця в нього і повернув на Землю).

-Діти, то хто був справжнім другом героя-автора? ( Сашко).

-Як ви гадаєте, чи змогла комп’ютерна гра замінити справжнього друга? (Ні)

-То чи можемо ми до цієї частини казки дібрати заголовок – Справжній друг(Можемо) 

-Молодці!

-Діти, читаючи ці частини тексту ми склали план до казки, погляньте.

План

1.    На планеті Тайн.

2.    Одинак на чужій планеті.

3.    Докори сумління.

4.    Справжній друг.

– Тепер відкрийте зошити і запишіть його.( якщо встигну)

4. Закріплення, узагальнення й систематизація вивченого матеріалу

4.1. Складання розширеного плану до казки.

4.1.1. Вибіркове читання з елементами бесіди

4.2. Інтонаційне читання

4.5. Читання в особах

-Діти, а знаєте що!? Я подумала,що було в цікаво запросити дійових осіб з казки до нас в студію. І почути цю історію від них. Але в нас немає можливості з ними зустрітися, тому пропоную комусь із вас зіграти героя-автора і Сашка. Хто хоче. Ваше завдання читати лише ті слова,які належать хлопцям. Готові!

5. Узагальнення й систематизація знань, умінь і навичок.

5.1. Узагальнююча бесіда за змістом казки.

-Хто справжній друг хлопчика?

-Що у казці вас вразило? Коли ви хвилювалися найбільше?

-Подумайте, який із рядків казки виражає її головну думку і поясніть вибір? ( Ви знаєте, як непроста знайти друга. Щоб мати друга, треба вміти самому бути другом. Ти хочеш, аби тебе розуміли, слухали, цінували)

6. Підсумок уроку.

6.1. Підсумкова бесіда.

-Діти, а ми з вами переходимо до останньої програми – Все буде добре . Давайте пригадаємо, якою ж була тема нашого уроку? (Бережи справжню дружбу. «Казка про друга»)

-Який висновок можна зробити, прослухавши дану тему?

-Діти, що на уроці вас саме більше запам’яталось та вразило?

6.2. Оголошення домашнього завдання.

-А домашнє завдання буде звучати так: Переказувати казку ніби кожен з вас став учасником подій, користуючись планом.

29.04.2020р.

Читання.

Тема "Всеволода Нестайко. Вірні друзі."Шура і Шурко"(продовження). Складання продовження оповідання.

1. Доповніть план оповідання.

                        План

1. Шурко відразу не злюбив (кого?).

1. Хлопець галасує на уроці. 

2. Учителька посадила учня за (яку?) парту.

3. (Хто?) став мучити Шуру.

4. Хто ким хоче бути.

5. «Айболитька» Шура.

6. Шурко неквапно йде (куди?).

7. Уночі хлопця забрали (куди?).

8. Шуркові зробили операцію.

9. Якби всі лікарі були добрі.

10. Шурка прийшла до лікарні.

11. Моя мама робила операцію.

12. Записка від (кого?).

13. Шурка Лебедєва усе розказала.

14. Як добре мати хороших (кого?)!

15. Знову до школи. 

16. Шура та Шурко дружно засміялися.

2. Спробуйте переказати за планом.

3.Намалюйте продовження оповідання.

4.Домашнє завдання

28.04.2020р
Читання.

В.НЕСТАЙКО « ШУРКА І ШУРКО»

Мета: вдосконалювати навички свідомого виразного читання, сприяти логічному мисленню, вчити аналізувати прочитане, висловлювати оцінні судження щодо вчинків дійових осіб, робити висновки; розвивати критичне мислення, техніку читання, зв'язне мовлення учнів, розширити знання учнів про творчий доробок Всеволода Нестайка,закріпити знання за оповіданням «Шурка і Шурко»; за допомогою проблемного питання віднайти шляхи, які допомагають людині відкрити, віднайти у собі доброту, виховувати відповідальність за свої вчинки.

Обладнання: тест-гра «Відгадай задумане слово»; портрет В. Нестайка, збірки творів письменника; презентація «Цікава математика»; картки «Фішбоун»; тексти описів природи, рук лікаря, дощу; плакат з початками речень (гра «Пошуковці»); ілюстрації до прийому «Комікси»; «Кластер» з проблемним питанням, плакат із зображенням доріг на яких розміщенні вказівники.

Хід уроку

I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

II. МОВЛЕННЄВА РОЗМИНКА

Прийом «Довільне додавання префіксів».

До перелічених слів дібрати префікси: АПЕНДИЦИТ, НЕКВАПЛИВО, БОРМАШИНА, ЗІБГАНИЙ, ФЕТРОВА, КОШЛАТІ, БРУНАТНІ, АМПУЛА, ОПЕРАЦІЯ, ДРІБОТІЛИ, ФУТЛЯР. Діти, а де з цими словами ви зустрічалися? Так, це з твору , що почали вивчати на попередньому уроці. Тож давайте перевіримо його зміст.

III. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ

Тест-гра «Відгадай задумане слово» (Добро)

1. Головними героями оповідання «Шурка і Шурко»?

А) Сєвка і Толька. (м)

Б) Шура і Шурко.(р)

В) Ольга Борисівна і Клавдія Василівна.(с)

2. Чому Шурко не злюбив Шуру?

А) Через те, що їх посадили за одну парту.(д)

Б) Бо Шура носила окуляри.(п)

В) Тому, що дівчинка була старанною ученицею.(н)

3. Ким мріяла бути Шура?

А) Шофером.(к)

Б) Агрономом.(л)

В) Лікарем.(о)

4. Чому Шурко потрапив до лікарні?

А) Через отруєння.(ж)

Б) Через гострий приступ апендициту.(б)

В) Через перелом ноги.(а)

5. Чому Шурко змінив ставлення до лікарів?

А) Бо у лікарні його не змушували пити пігулки.(ф)

Б) Бо Клавдія Василівна була доброю до нього.(о)

В) Бо дозволяли виходити на подвір’я після операції.(м)

- Яке слово було зашифровано?

ІV. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ.

– Якими шляхами самопізнання треба пройти, щоб сформувати в собі доброту? А давайте діти ми разом відшукаємо ці шляхи?  А ці шляхи віднайдемо тоді, коли детальніше проаналізуємо оповідання Всеволода Нестайка « Шурка і Шурко »

Презентувати виставку творчого доробку письменника.

Гра «Цікава  математика» (зашифровані назви творів письменника)

Яблуко – луко + еда (Ябеда)

Депо + м – де + ста (Помста)

Острів – рів + ап – п + ння (Остання) 2) небо – не + мба (бомба)

Ці оповідання входять до збірки «Космонавти з нашого будинку»

1) Час – с + рівник – ник + ний (Чарівний)

2) тарілка – рілка + лісник – ник + ман (талісман)

«Чарівний талісман» - це назва збірки, до якої входять такі оповідання…

V. УЗАГАЛЬНЕННЯ І СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ЗНАНЬ.

1.Прийом «Фішбоун»

- Щоб віднайти перший шлях до доброти пропоную попрацювати в міні-групах  та виконати роботу  «Фішбоун». Кожна група озвучує проблемне питання. До вказаних аргументів поведінки треба дібрати факти , які підтверджуються діями.

1) Якою була нова вчителька?(Висновок: Ольга Борисівна була справжнім вчителем)

Аргументи:	Факти:
Строгість	робила зауваження Шуркові за порушення поведінки.
Передбачливість	пересадила на першу парту до Шури.
Спостережливість	помітила, що учень занедужав.

2) Як Клавдія Василівна зарекомендувала себе, як лікар? (Висновок: Клавдія Василівна зарекомендувала себе як справжній фахівець )

Аргументи:	Факти:
Професіоналізм	Говорила неголосно, спокійно.
Відповідальність	Йшла поряд, поклала руку на плече.
Турботливість	Старанно поправила подушку, підгорнула ковдру з обох боків.

3) Якою була Шура? (Висновок: Шура була терплячою, співчутливою)

Аргументи:	Факти:
Терплячість	Не скаржилась, промовчувала.
Старанність	Писала гарно в зошиті.
Співчутливість	Відвідувала у лікарні.

4) Як Шурко поводив себе у школі? (Висновок: Шурко поводив себе дратівливо та невиховано)

Аргументи:	Факти:
Невихованість	В перший день галасував, розмахував руками, не вгамовувався.
Дратівливість	Зразкова поведінка Шури його дратувала. Їх звали однаково.
Підступність	Заховає підручник Шури. Замінить ампулу в ручці на червону.

Висновок: розвивай чи формуй у собі більше позитивних якостей.

Фізкультхвилинка   

2. Метод «Текстуальний шарварок»

У нашому творі є три описи: опис природи, опис лікаря і його рук, опис дощу. Прочитайте їх. Я буду зачитувати по черзі ці описи, роблячи помилки. Ваше завдання виправити їх. Кожен учень виправляє по одному реченню.

1. Одного ранку сонячного Шурко йшов школи до. Небо було прозоре і чисте. Жовтогаряче ласкаво листя шурхотіло ногами під. Дівчатка ганяли асфальту по великі темно-брунатні, немов лаковані, горіхи.

2. Ним перед стояла низенька жінка в окулярах і блакитному в халаті. Неї у були ласкаві, ніжні очі, мами як у.

3. Надворі падав сніг. По палати вікнах  дріботіли великі іскристі сніжинки…

Давайте зробимо висновок і сформулюємо другий шлях до доброти.

Висновок: прояви любов до навколишнього світу природи.

3. Гра «Пошуковці»

На дошці записані початки речень, а учні мають знайти і дочитати речення до кінця. Пронумерувати речення у порядку розвитку подій.

А поруч нього мовчазне...	(2)
Відтоді Шурко став називати...	(4)
А втім, він сам винен,...	(1)
І потихеньку Шурко став...	(3)
Другого дня прокинувшись,...	(5)
Через два тижні Шурко вперше...	(7)
Хлопчик від несподіванки здригнувся...	(6)

4. Прийом «Комікси»

Повернемося до головного героя. Давайте відстежимо, як змінилася його поведінка. Яким же він був у школі, у лікарні  та після лікарні. Запишіть думки головного героя відповідно до періоду подій.

Висновок: трансформуй своє життя.

5. Прийом «Фантастичні гіпотези» ( техніка придумування історій, сюжет яких будується на обговоренні: що було б, якби…)

«Що було б, якби я був добрим янголом світу?» (міркування дітей)

Висновок: роби добрі вчинки без очікування винагороди.

VІ. ПІДСУМОК УРОКУ

Прийом «Кластер». Повертаємось до проблемного питання. Вже можемо дати на нього відповідь. Робимо підсумок.

ВПРАВА « МОЯ МРІЯ»

У кожного з вас, діти, є своя мрія. Складіть долоньки разом,піднесіть їх до ротиків і пошепки вимовте свою мрію: «Я мрію про…»Заховайте свою мрію в кулачок,притуліть до серця, потримайте трохи і відпустіть, дмухнувши на неї. Нехай ваші мрії летять і обов’язково збуваються!

VІI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Переказувати оповідання. 

27.04.2020р.
Читання

Тема:ВСЕВОЛОД НЕСТАЙКО. ШУРА І ШУРКО 

Мета: розширити знання учнів про життєвий і творчий шлях Всеволода Нестайка, ознайомити з його оповіданням „Шура і Шурко”; вдосконалювати навички свідомого виразного читання, вчити аналізувати прочитане, висловлювати оцінні судження щодо вчинків дійових осіб; розвивати зв'язне мовлення учнів; виховувати відповідальність за свої вчинки.

Хід уроку

I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

Клас! До праці мерщій!

Всі перешкоди здолати зумій.

Працюватимем старанно,

Не втрачаєм часу марно.

II. МОВЛЕННЄВА РОЗМИНКА

1. Робота над скоромовкою

І посилки, і листи

Носить листоноша.

Хоч від нас далеко пошта —

Це приємна ноша.

Я подякую йому,

Чаю теплого наллю.

2. Гра „Письменник”

— Правильно прочитайте зашифроване оповідання.

АН ЧУДА

гелО і окрЮ вутьжи у вієКи. кулітУ инов дутьїпо ан учад. маТ евиж дусьді менСе. рядПо з молес сіл і акір Інгул. итіД лятьлюб тидихо в сіл. кичиХлоп дутьбу тивило убир.

III. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ

Гра „Хто краще?”

Конкурс на краще виразне читання оповідання Василя Сухомлинського „Не загубив, а знайшов”.

IV. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ і МЕТИ УРОКУ

— Ви вже знайомі з творами відомого українського письменника Всеволода Нестайка. Це цікаві оповідання, казки, повісті про незвичайні пригоди ваших ровесників — хлопчиків і дівчаток. З героями його казок теж відбуваються дивовижні події, завдяки чарівним речам.

Сьогодні ми ознайомимось з новим оповіданням Всеволода Нестайка „ Шура і Шурко ”.

V. СПРИЙМАННЯ Й УСВІДОМЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ 1. біографічна довідка

— Всеволод Зіновійович Нестайко народився ЗО січня 1930 року в м. Бердичів на Житомирщині в сім'ї службовця. Коли Всеволоду було три роки, разом з іншими січовими стрільцями загинув його батько. Йшов страшний 1933 рік, і сім'я, рятуючись від голоду, переїхала до родичів у Київ. Тож усе своє свідоме життя Всеволод Нестайко прожив у Києві. Як пише сам письменник: „І хоч би де мені доводилось побувати, хай навіть у найцікавішій подорожі, коли я повертаюсь до Києва, серце у мене б'ється від радісного хвилювання зустрічі з рідним містом”. Коли Всеволод Нестайко був маленьким хлопчиком, він страшенно хотів швидше вирости і стати великим та дорослим. „Може тому, що я був справді малий на зріст, чи не найменший у класі. Малий, худий та ще й рудий. Як вогонь червоний. Мене дражнили "Море горить!", "Пожежна команда". А ще в класі мене називали Рудий африканський їжачок”,— згадує письменник. І щоб швидше вирости, Всеволод годинами стояв під дощем і спати лягав о сьомій. Отак уві сні і нетерплячці В. Нестайко і не зогледівся, як несподівано виріс майже, під два метри і перестав бути рудим. „І раптом збагнув, що даремно поспішав вирости, що дитинство — найпрекрасніша, найщасливіша пора людського життя. І так мені захотілося повернутися назад! Назад — у дитинство. Та нема у часу дороги назад”,— зізнається він. І все ж таки Всеволод Зіновійович Нестайко знайшов цю дорогу. А пролягла вона через уяву і фантазію. Він почав подумки повертатися у дитинство — писати для дітей веселі і мудрі книги.

Майже п'ятидесятилітній шлях у дитячій літературі він засвідчив виданням близько тридцяти книжок оповідань, казок, повістей і п'єс. Найвідоміші з них — „В Країні сонячних Зайчиків” (1959), „Супутник ЛІРА-3” (1960), „Космо-Натка” (1963), „Робінзон Кукурузо” (1964), „Тореадори з Васюківки” (1973), „Одиниця з обманом” (1976), „Незвичайні пригоди в лісовій школі” (1981), „Загадка старого клоуна” (1982), „П'ятірка з хвостиком” (1985), „Незнайомка з Країни Сонячних Зайчиків” (1988), „Слідство триває”, „Таємничий голос за спиною” (1090), „Неймовірні детективи” (1995) та ін. Книги В. 3. Нестайка перекладено двадцятьма мовами.

2. Гра „Рибки”

Самостійне мовчазне читання учнями статті „Всеволод Нестайко”

— Де народився Всеволод Зіновійович Нестайко?

— Якою була його сім'я?

— Що він згадував про своє дитинство?

— На кого похожі деякі герої книг Всеволода Нестайка?

— Які книги були видані за життя поета?

3. Фізкультхвилинка

4. Опрацювання оповідання Всеволода Нестайка „Шура і Шурко”

1) Робота над заголовком. Гра „Передбачення”.

— Прочитайте заголовок.

— Як ви вважаєте, про що може йтися в оповіданні з таким заголовком?

— Чи можна за заголовком здогадатися, хто є головними героями оповідання?

2) Читання оповідання комбінованим способом (учитель — учні).

— Чи сподобалося вам оповідання?

— Які думки воно у вас викликало?

— Кому з героїв ви співчували?

— Чиї вчинки засуджували?

3) Словникова робота.

Читання колонок слів „луною” за вчителем, потім — „буксиром” у парах

Футляр	вперше
оторопів	операції
зніяковів	бормашину
зміркував	найнеприємніше
передостанній	недисциплінований

— Прочитайте спочатку всі дієслова, потім — іменники.

— Доберіть синонім до слів оторопів (завмер), зміркував (зрозумів).

4) Читання тексту учнями „ланцюжком”.

5) Аналіз змісту оповідання з елементами вибіркового читання.

— Чому Шурко не злюбив Шуру?

— Чому Ольга Борисівна посадила його на першу парту?

— Чим Шура дратувала Шурка?

— Як хлопчик почав мучити однокласницю?

— Як Шура реагувала на образи?

— Ким мріяла бути Шура?

— Чому Шурко терпіти не міг лікарів?

— Яке прізвисько він придумав Шурі?

— Чому Шурко потрапив до лікарні?

— Як він уперше зустрівся з мамою Шури?

— Яка розмова відбулася між ними? Прочитайте.

— Чому змінилося його ставлення до лікарів?

— Хто з'явився наступного дня біля лікарняного ліжка Шурка?

— Що вона розказала своєму однокласнику?

— Як Шура наступного разу відвідала Шурка?

— Чи Шурі і Шурку вдалося стати справжніми друзями?

6) Фізкультхвилинка.

7) Поділ оповідання на логічно завершені частини. Добирання заголовків.

План

1. Шурко сидить за однією партою з Шурою.

2. Шурко потрапив до лікарні.

3. Зустріч з добрим лікарем.

4. Відвідини Шури.

5. Шура і Шурко потоваришували.

8) Характеристика головних героїв оповідання.

— Визначте риси характеру героїв оповідання, вставте потрібне закінчення та вкажіть стрілкою.

Шура	добр... щир... запальн... товариськ... задирикуват... недисциплінован...	Шурко
	старанн... терпляч... сором'язлив... мовчазн...
	доброзичлив... чуйн...

9) Гра „Голосування ногами”.

Діти встають у дві шеренги: права шеренга — „я вважаю, що твердження правильне”, ліва шеренга — „я вважаю, що твердження неправильне”.

— Я читатиму речення, деколи навмисне замінюючи слово чи вираз, а ви швидко шукайте його в тексті. Якщо речення правильне, то тупотить ногами права шеренга, неправильне — тупає ногами ліва шеренга та називає правильну відповідь.

10) Вправа на розвиток техніки читання.

На дошці записані початки речень, а учні мають знайти і дочитати речення до кінця. Пронумерувати речення у порядку розвитку подій.

А поруч нього мовчазне...	(2)
Відтоді Шурко став називати...	(4)
А втім, він сам винен,...	(1)
І потихеньку Шурко став...	(3)
Другого дня прокинувшись,...	(5)
Через два тижні Шурко вперше...	(7)
Хлопчик від несподіванки здригнувся...	(6)

11) Робота за ілюстрацією.

— Розгляньте ілюстрацію до цього оповідання.

— Кого художник зобразив на ілюстрації? Які кольори він використав?

— Який настрій вони створюють? Як передають характер персонажів оповідання?

— Яким рядкам оповідання відповідає ілюстрація?

— Які малюнки створили б ви за сюжетом оповідання?

VI. ПІДСУМОК УРОКУ

— З яким твором ознайомилися на уроці?

— Хто його автор?

— Чого нас навчає це оповідання?

VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Переказувати оповідання (с. 160-166). Скласти його продовження.

24.04.2020р.
Читання

Тема: Василь Сухомлинський “Не загубив, а знайшов”

Мета: розширити знання учнів про життєвий і творчий шлях; ознайомити з його ; удосконалювати навички свідомого виразного читання, вчити аналізувати прочитане, оцінювати вчинки дійових осіб, визначати головну думку твору; розвивати зв’язне мовлення, творчу уяву; виховувати працелюбність, наполегливість.

Обладнання: портрет ,  аудіо запис оповідання, наочний матеріал до уроку.

Хід уроку

І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

- Добрий день, діти! Сьогодні урок літературного читання у нас не не звичайний. Думаю, що ми з вами добре попрацюємо, досягнемо хороших результатів

ІІ. Актуалізація знань учнів.

ІІІ. МОВЛЕННЄВА РОЗМИНКА

1. вправи для розширення кута зору

а) Намалюйте очима вертикальні палички, квадрати.

б) Вправа «Маятник».

2. вправи на дихання

а) «Здуваємо кульбабку».

б) «Надуваємо кульку».

3. Мовленнєва розминка Скоромовка

Ми плакати — не плакали.

Нам плакати нема коли.

 — Прочитайте скоромовку:

мовчки;

y хором повільно;

y весело;

y у швидкому темпі;

ставлячи наголос на кожне слово

ІV. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ

V. Підготовка до вивчення нового матеріалу

Сьогодні радо вас вітаю
у світі письменника рідного краю.
Для учнів своїх він твори писав,
бути добрими, чуйними він їх навчав

Вправа «Мозкова атака»

 — Хто це?

— Талановитий педагог, який присвятив благородній справі навчання і виховання учнів понад 30 років свого життя. — Віддав учням своє серце. — Створив «Школу радості» під відкритим  небом.

А дізнатися хто цей письменник ви зможете розгадавши ребус. (Учні об’єднуються в дві групи, отримують завдання)

(Відповіді дітей: В. О. Сухомлинський.)

Учитель демонструє портрет В. Сухомлинського.

— Так, діти, це — Василь Олександрович Сухомлинський, заслужений педагог, талановитий учитель, який дуже любив дітей і написав для них дуже багато цікавих історій. Він хотів, щоб діти зростали добрими, чуйними, справедливими, уміли дружити і цінувати дружбу

VI. Повідомлення теми і мети уроку.  

— Сьогодні ми знову звернемося до творів Василя Сухомлинського.

— Що вам відомо про його творчість?

— Які твори письменника ви вже читали? (Відповіді дітей)

Сьогодні на уроці ми познайомимося ще з одним його оповіданням «Не загубив, а знайшов»

 VII. СПРИЙМАННЯ Й УСВІДОМЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

1. Біографічна довідка

— Василь Олександрович Сухомлинський — видатний український педагог, письменник і публіцист.

Народився 28 вересня 1918 р. у селі Василівка Онуфріївського району Кіровоградської області (на той час — Василівська волость Олександрійського повіту Херсонської губернії) у незаможній селянській родині.

Батько його, Олександр Омелянович, працював по найму як тесляр і столяр. Мати — Оксана Юдівна вела домашнє господарство, ткала полотно, фарбувала його і шила одяг не лише для своєї сім’ї, а й односельцям. Гарно вишивала. Багато уваги приділяла вихованню дітей: Івана, Василя, Сергія, Меланії. Учила добра, чесності, людяності. Довгими зимовими вечорами за прядивом чи шитвом розповідала дітям казки, цікаві історії, читала книжки.

Пізніше Василь Олександрович писав: «Я не відчував би всієї краси літнього світанку в селі, якби в далекому дитинстві мене не вразили до глибини душі прочитані матір’ю слова Шевченка “Тихесенько вітер віє, степи, лани мріють, між ярами, над ставами верби зеленіють...”».

У 1926–1933 рр. В. О. Сухомлинський навчався у Василівській семирічній школі, де був одним з кращих учнів. Учився добре, старанно, любив читати, гарно малював. Щоб зібрати гроші на книги, фарби, зошити, разом з однолітками та братами ходили на Новий рік посівати та щедрувати, а літом працював у колгоспі. У дитячому садку, який діяв у колгоспі на період літніх канікул йому доручали бути помічником вихователя. Він доглядав малюків, розповідав їм казки, читав книжки, проводив веселі ігри. Тому і вибір професії був не випадковий.

2. Фізкультхвилинка

3. Робота над оповіданням Василя Сухомлинського «Не загубив, а знайшов»

— Зараз ми ознайомимося з оповіданням «Не загубив, а знайшов»

1) Робота над заголовком.

— Прочитайте заголовок з відповідною інтонацією.

«Не загубив, а знайшов».

«Не загубив, а знайшов»!

«Не загубив, а знайшов»?

— Як ви вважаєте, про що йтиметься в оповіданні, яке має такий заголовок?

2) Слухання аудіо запису оповідання

— Чи сподобалося вам оповідання?

— Які почуття воно у вас викликало?

— Над чим примусило замислитися?

— Хто є головними персонажами оповідання?

3) Словникова робота.

Читання колонок слів записаних на дошці

Уздовж                   збиток

попервах                   останню

неспокійно           наприкінці

найдорожча           приловчився

— Доберіть синонім до слів: попервах (спочатку), збиток (втрата), приловчився (призвичаївся).

4) Аналіз змісту оповідання з елементами вибіркового читання.

— Скільки років виповнилося синові?

— Що дав йому батько?

— Що наказав зробити?

— Чи вмів син копати?

— Як він виконував поставлене завдання?

— Що трапилося наприкінці роботи?

— Як почувався син?

— Що сказав йому батько?

— Яка головна думка оповідання?

5) Гра «Земля — небо».

За командою «земля» діти нахиляються до книжки і читають текст. За командою «небо» — піднімають голівки вгору, прибираючи вказівки від тексту. Знову лунає команда «земля» — учні очима знаходять, де вони припинили читати.

VІ. ПІДСУМОК УРОКУ

— З яким твором ознайомилися на сьогоднішньому уроці?

— Хто його автор?

— Який висновок з прочитаного ви для себе зробили?

— Які почуття викликав урок?

— Який настрій у вас викликав урок?

-  А зараз я роздам вам листочки, на яких ви напишете свої враження від уроку і прикріпите їх до нашого дерева знань. Це деревце я залишу вам на згадку про наш урок.

VІІ. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Виразно читати оповідання (с. 159–160).

22.04.2020р
Читання

Тема: Анатолій Костецький  «Спішу додому»

Мета: продовжити ознайомлення учнів з творчістю Анатолія Костецького; вдосконалювати навички свідомого виразного читання поетичних творів; учити аналізувати прочитане, виділяти головне,  оцінювати вчинки дійових осіб; розвивати зв'язне мовлення, комунікативну компетентність учнів, образне та критичне мислення; формувати соціальні навички,  здатність до само- та взаємооцінювання, виховувати любов до художнього слова.

                                                   Хід уроку

І. ОРГАНІЗАЦІЯ КЛАСУ

 1. Ранкова зустріч

1)    Вітання

Діти по колу вітаються, використовуючи різні слова привітання ,  називаючи ім’я того,   до кого звертаються.

2)    Групове заняття

          - Обговоріть питання «Що таке мрія? »

3)    Обмін інформацією

   Висловлення своїх думок,  переживань «Який у мене зранку настрій і чому?»

4)    «Крісло автора» ( Якщо є бажаючі прочитати власний твір)

Учень сідає в крісло ,  а інші уважно слухають.

- Якщо твір сподобався дітям,  вони можуть проголосувати , прикріпивши стікер на фото ( або прізвище ) учня , який читав власний твір.

II. МОВЛЕННЄВА РОЗМИНКА

      1.  Логопедична зарядка

   «Повітряна кулька» (надуваємо щоки повільно  і також повільно спускаємо)

   «Коник» (цокання язиком - повільно , швидше,  швидко, знову повільно)

      2. Робота зі скоромовкою ( за допомогою мнемотаблиці)     

     Ворона сороці намисто купила,
     В намисті сорока намистинки лічила.

ІІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ЗНАНЬ УЧНІВ. МОТИВАЦІЯ

1.Перевірка домашнього завдання

 1) Виразне читання вірша А. Костецького «Мрія»

 - Проголосуйте стікерами за тих учнів,  чий виступ вам найбільше сподобався.

  2) Інтерактивна вправа « Капелюхи мудреців»

    ( За методикою 6 мислячих капелюхів)                 

      Учні одягають капелюшки різного кольору  та обговорюють поняття мрія з різних точок зору ( білий – надає інформацію ,  що таке мрія;   червоний  - висловлює свої емоції ,  зелений – видає креативні думки та ідеї; жовтий - позитивне  та    чорний – негативне    в парі  дискутують;  синій  робить певний висновок)  

IV. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ

— З творчістю якого поета ознайомилися на попередньому уроці?

— Сьогодні ми продовжимо знайомство з творчістю Анатолія Григоровича Костецького.

V. СПРИЙМАННЯ Й УСВІДОМЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

1. Робота над віршем Анатолія Костецького «Спішу додому»

1) Гра  «Передбачення».

— Прочитайте заголовок.

— Розгляньте малюнки. Спробуйте спрогнозувати, про що йтиметься у вірші.

2) Робота за методикою «Щоденні 5»  

    Слухання

    Виразне читання вірша вчителем  ( або слухання аудіозапису)    

— Чи сподобався вам вірш?

— Які почуття він у вас викликав?

— Який настрій створив?

— Хто є головним персонажем вірша?

— Від чийого імені ведеться розповідь у вірші?

Робота зі словами

Читання колонок слів учнями в парах,  пояснення їх значення

Гукає           гайда

Марив          удома

Навіть          негайно

Самоката     учорашнього

— Яке слово складається з двох частин? (Самоката)

— Від яких слів утворилося це слово?

— Доберіть синонім до слів марив (мріяв), негайно (терміново), гайда (біжімо).

                                          Музична фізкультхвилинка

  Читання для когось

-        Вголос «ланцюжком».

-         Вибіркове читання.

— Як звати хлопчика, від імені якого ведеться розповідь у вірші?

— Хто перший йому зустрівся дорогою зі школи?

— Що запропонував йому Микола?

— Хто запропонував поміняти ножика на шайбу?

— Від чого ще довелося відмовитися Сергійові?

— Чому він так поспішав додому?

— Знайдіть і прочитайте опис цуценяти.

           - Читання в парах

Гра «Я — тобі, ти — мені»

Діти читають напівголосно. Один учень читає один рядок, а другий — наступний, і так — до кінця вірша.

3) Гра «Знайдіть рими та доберіть свої».

Микола — ... (футбола).

Житті — ... (іти).

Слава — ... (справа).

Твою — ... (стою).

Дні — ... (мені).

Самоката — ... (пускати).

Скоріш — ... (спішиш).

Цуценя — ... (дня).

4) Робота за ілюстраціями.

— Розгляньте ілюстрації до цього вірша.

— Кого художник зобразив на ілюстраціях? Які кольори він використав?

— Який настрій вони створюють? Як передають характер персонажів вірша?

— Яким рядкам вірша відповідають ілюстрації?

— Які малюнки створили б ви за сюжетом вірша? Опишіть

VI. ПІДСУМОК УРОКУ

Письмо для себе

 Гра «Рюкзак»

— З яким твором ознайомилися на сьогоднішньому уроці?

— Хто його автор?

— Чого вас навчив цей твір? ( напишіть на аркшах свої думки та висновки і покладіть в наш рюкзак,  і ці знання ми візьмемо з собою )

VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Підготувати інсценування за прочитаним віршем (с. 158).

21.04.2020р
Читання.
Тема: Вступ до розділу.  Анатолій Костецький "Мрія"

Мета: закріпити уявлення про творчість А. Костецького, вміння аналізувати зміст та виразно декламувати; розвивати активність та самостійність; виховувати любов до природи, мрійливість.

Обладнання: підручник (О. Я. Савченко), портрет А. Костецького, картки із завданнями, предметні малюнки, малюнок смайликів.

Хід уроку:

І. Організація класу

1. Привітання

ІІ. Мовленнєва розминка

Робота зі скоромовкою

Летів горобчик, сів на стовпчик,

Прибіг хлопчик, утік горобчик.

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності

1.Вправа «Закінчи речення»

-  Мрія – це …. .

2.Бесіда

- Навіщо людям мріяти?

- Про що мріють люди?

- Про що мрієте ви?

ІV. Повідомлення теми й мети уроку

- Сьогодні ми ознайомимось з віршем А. Костецького «Мрія» та дізнаємось, про що мріють діти.

V. Робота за новим матеріалом

1. Повідомлення вчителя «Анатолій Костецький – поет дитинства»

Анатолій Григорович Костецький народився 6 грудня 1948 року у м. Києві в сім’ї вчителя. У чотири роки він навчився читати, а в п’ять засвоїв грамоту, писав і починав римувати. Рано навчився грати в шахи й плавати. У перший клас пішов, маючи у зошиті декілька своїх віршів.

А в п’ятому класі на шкільному конкурсі одержав диплом за вірші, присвячені Т. Г. Шевченку. Багато часу Анатолій Георгійович віддав перекладам творів для дітей з англійської, німецької та деяких слов’янських мов.

Його збірки віршів:  „Все про мене” (1977), „Лист до птахів” (1979), „Слово про матір” (1983), „Бюро знахідок” (1985), „Де літо живе” (1986), „Як будували дитсадок” (1987). Майже тисячу віршів для дітей написав Анатолій Костецький.

Закінчив свій земний шлях Анатолій Костецький 10 березня 2005 року, зоставивши дітям словесні скарби-твори, що промовляють голосом Любові, Поваги і розуміння потреб дітей.

2. Розгляд ілюстрації до збірки віршів (с. 156)

3. Опрацювання вірша «Мрія» (с. 156-157)

1) Виразне читання вірша вчителем

2) Читання учнями мовчки

3) Аналіз змісту прочитаного:

- Хто мріяв у вірші?

- Яким ви його уявляєте?

- Про що мріяв хлопчик?

- Кого він бажав захистити?

- Чому він не наважувався на захист дівчинки?

- Що ти йому порадив би?

4) Вправа «Ехо»

Учні за вчителем виразно повторюють рядки вірша.

4. Офтальмологічна пауза

VI. Закріплення нового матеріалу.

                                  

               

1. Пошукова діяльність в групах. Робота з картками

- Підберіть риму до запропонованих слів

1 група

Гуде - … (іде)

Уночі - … (мені)

Днів - … (снів)

Стати - … (читати)

2 група

Жук - … (лук)

Навчив - … (зробив)

Мрія - … (Сергія)

Повзе - … (несе)

VII. Підсумок уроку

Вправа «Мікрофон»

- Чим займався А. Костецький?

- З яким його віршем ми ознайомились?

- Чому важлива мріяти?

- Як мрії можуть перевтілитись в реальність?

VIII. Домашнє завдання

С. 156-157, виразне декламування вірша А. Костецького «Мрія», намалювати власну мрію

17.04.2020р
Читання.

Тема. Контрольна робота. Робота з літературним твором (письмово).
Мета: розвивати памя'ть, мислення., вміти виразно читати, висловлювати думку до твору, виховутвати повагу до ближніх, цінувати та бережно відноситись до речей, виховувати любов до старших та рідних.

1.    Прочитай текст.

Велосипед для Катрусі

Тієї осені Катрусі купили велосипед. О, скільки щастя! У її старшого братика Дениса давно вже був великий, з рамою. Він часто возив на ній Катруську, коли батьки казали. А по своїй волі катати не хотів. Тож мрією дівчинки був свій, власний велосипед.

Що й казати, Катруська просто марила цією покупкою.

А тут уже наступного дня батьки привезли новенького, блискучого, червоного, велосипедика. Ох і щаслива була дівчинка — її мрія здійснилася!

Та тут нагодився братик і геть зіпсував настрій сестрі:

— Малече, ти спочатку навчися їздити на ньому!

— Синку, не ображай сестру, вона навчиться, обов’язково. Ти ж також колись не вмів, а потім навчився. Доню, ходімо вчитися!

Вони вийшли з квартири. Денис — за ними. Катруся вилізла на сидіння, яке тато підкрутив спеціально для неї, стиснула ручками кермо і поглядом тріумфатора обвела всіх навколо. Мовляв, от я сиджу на велосипеді — своєму, власному, а зараз поїду.

Як тільки тато відпустив велосипед, Катруська скрутила кермо і наїхала пряменько на дерево. Коли тато з Денисом добігли до місця пригоди, то знайшли там покарлючений велосипедик і Катрусю, яка сиділа на траві й тільки кліпала очима.

— Тату, відремонтуй, будь ласка, чимшвидше мого велосипедика, а то так ще й літо мине, а я не навчуся їздити, — тихо промовила Катруся.

За день велосипедика було відремонтовано, і Катруся продовжувала падати. Вона набивала синці й здирала лікті та коліна, доки не навчилася тримати кермо у правильному напрямку і не перехилятися набік. Словом, доки не навчилася їздити сама без підтримки.

З того великого дня вона майже не злізала зі свого залізного друга. І до подружок, і до бабусі, й до магазину на ньому їздила. Вона не тямила себе від щастя відтоді, як їй купили велосипед.

Та якось Денис прийшов додому дуже засмучений, бо зламав свого велосипеда — врізався в дерево.

— Не переживай! На моєму їздитимеш — поділимося якось.

Денис аж очі витріщив на сестру від подиву. Але відразу йому стало соромно, що от він колись не хотів катати Катрусю на своєму велосипеді, а тут вона так просто пропонує йому свій. Денис підійшов до Катруськи, обійняв і вперше в житті зрозумів, що кращого друга, ніж його маленька сестра, у нього немає.

За Дариною Мурмуєнко

(347 слів)

Виконай завдання.

      1. Визнач жанр твору.

А       легенда

Б       казка

В       оповідання

2. Оповідання – це:
А  невеликий за розміром розповідний художній твір
     про одну чи кілька подій у житті людей, тварин.
Б  народний або літературний твір про вигадані, часто
     фантастичні події.
В  поетичний твір, поділений на рядки, які римуються.

       3. Яку з ознак справжньої дружби демонструє героїня твору?

А       справжні друзі завжди раді вашим успіхам

Б       справжні друзі завжди готові прийти на допомогу

В       справжні друзі не нав’язливі

      4. Обери рядок, у якому записано речення, що допомагає краще уявити

          стосунки між героями твору.

А       “ Не переживай! На моєму їздитимеш — поділимося якось ”.

Б       “ За день велосипедика було відремонтовано, і Катруся продовжувала

           падати ”.

В       “ Денис аж очі витріщив на сестру від подиву ”.

       5. Яке прислів’я найточніше виражає основну думку твору?

А       Без біди друга не пізнаєш

Б       Людина без друзів, що дерево без коріння

В       Вірний приятель — то найбільший скарб

6. Розташуй пункти плану твору в правильній послідовності.

1
2
3
4
5
6

А       Перший виїзд Катрусі на велосипеді.

Б       Здійснилася мрія Катрусі.

В       Пригода з Денисом.

Г       Зміна ставлення Дениса до сестри.

Ґ        Чому зіпсувався настрій у Катрусі?

Д       Катруся навчилася їздити на велосипеді.

      7. Чому Денис змінив ставлення до сестри?

_      __________________________________________________________________

_________________________________________________________________

8.Чи справді Катруся була справжнім другом? Доведи свою думку.

______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

15.04.2020р.
Читання.

ДжанніРодарі. Дорога, щонікуди не вела

Мета:ознайомити учнів із життєвим і творчим шляхом Джанні Родарі, з його твором «Дорога, що нікуди не вела»; вдосконалювати навички свідомого виразного чи­тання; вчити аналізувати прочитане, оцінювати вчинки дійових осіб; розвивати зв’язне мовлення учнів, творчу уяву; виховувати наполегливість у досягненні мети.

Хід уроку

І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

Не урок, а справжнє свято,

Бополинем у світи.

Мандруватимем завзято,

Юнийдруже, я і ти.

Упоході будь уважним,

Добре думай, не спіши!

Знай, щовчитисьзавждиважко,

Легше буде у житті!

ІІ. МОВЛЕННЄВА РОЗМИНКА

Робота над скоромовкою. Гра «Дощик»

Дітичитають хором.

·       Накрапаєдощ (тихо).

·       Дощпускаєтьсясильніше (голосніше).

·       Злива (голосно).

·       Дощслабшає (тихіше).

·       Дощприпинився (читанняприпиняється).

Рак у річечкупірнув,

Раптомрибку ущипнув.

Раче, раче-небораче,

Ти щипнув, а рибкаплаче.

ІІІ. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ

ІV. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ

— Якийрозділ ми зараз вивчаємо?

— Зякимиказкамиознайомилися?

— Сьогодні ми ознайомимосяще з однієюказкою, автором якої є італій­ськийписьменникДжанніРодарі.

V. СПРИЙМАННЯ Й УСВІДОМЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

1. Біографічнадовідка

— 23 жовтня 1920 року, у північно-італійському містечку Омен, у сім’ї власника маленької пекарні народився хлопчик Джанні, якому судилося стати одним з найкращих казкарів Італії. Йогобатько, Джузеппе Родарі, був главою численноїродини і зовсім не багатоюлюдиною. Дитинствомайбутньогоказкаря минуло в люблячійсім’ї, але народивсявінслабким і часто хворів. Потяг до малювання у Джаннібувнастількивеликим, що у свій час віннавітьмріяв стати художником. Щейомухотілося стати майстроміграшок, щобдітигралинезвичайнимимеханічнимиіграшками, якініколи б їм не набридали. Все життявінуважав, щоіграшки для дітейнастільки ж важливі, як і книги. В іншомувипадкудіти просто не зможуть правильно ставитися до навколиш­ньогосвіту, не станутьдобрими. Саме на сторінках «Піоньере» у 1951 ро-ціз’явиласявідомавсімказка «ПригодиЦибуліно». ДжанніРодарі написав щебезлічказок, середяких «Джельсоміно в країнібрехунів», «ПригодиБла­китноїСтріли», «Торт у небі», «Казки по телефону», але сам себе вважав не письменником, а журналістом. Якщовірити словам давньогрецькогомудреця про те, що люди живуть у написаних ними книгах, то ДжанніРодаріжитимевічно — у своїхпрекрасних героях і в серцяхдітей, якіїх полюбили.

2. Гра «Рибки»

Самостійне мовчазне читання учнями статті «ДжанніРодарі»

— Де і коли народивсяДжанніРодарі?

— Якоюбулайогосім’я?

— Чим вінзахоплювався в дитинстві?

— Якітвори написав ДжанніРодарі?

— Чим цікавайогозбіркаказок «Казки по телефону»?

3. Фізкультхвилинка

4. ОпрацюванняказкиДжанніРодарі «Дорога, щонікуди не вела»

1) Читання казки 

— Чисподобалася вам казка?

— Якіпочуття вона у вас викликала?

— Над чим примусила замислитись?

2) Словникова робота.

— До слівлівої колонки доберітьтлумачення з правої колонки.

Сеньйора	те саме, щовізник.
Околиця	увічливеназивання, звертаннядо жінки в Іспанії.
Вигулькнув	різко, рвучкосмикнув за щось.
Кучер	прикріплений з обохбоків до вуздечкидовгийремінь, якимправлятькіньми.
Шарпнув	раптово, швидкоз’явивсязвідки-небудь, з-за чогось; пока­зався.
Віжки	ряд густо посаджених дерев, кущів, щоутворюють загорожу.
Живопліт	віддаленавід центру частинанаселеного пункту.

3) Читання тексту учнями «ланцюжком».

4) Фізкультхвилинка.

У садку зеленому

Яблукнарвемо.

В кошикивеликі

Ми їхскладемо.

Ручки хайпотрудяться —

Буде нелегко.

Вправними, бадьорими,

Дружнимиростемо.

5) Аналіззмістуказки з елементамивибірковогочитання.

— Де розходилися три дороги?

— Куди вела кожна з них?

— Яка дорога найбільшецікавилаМартіно?

— ЯкимбувМартіно?

— Чому люди прозвали його Вперта Голова?

— Як він до цьогоставився?

— Коли Мартінопопрямувавтаємничою дорогою?

— Якоюбулаця дорога?

— Знайдіть та прочитайте їїопис.

— Які слова свідчать про те, що дорога була нелегкою?

— ХтозустрівМартіно?

— Про щовінрозмірковував, побачивши пса?

— Кудийогопривів пес?

— Яким перед ним постав палац?

— Хтостояв на балконі?

— Як зустрілайогопрекраснасеньйора?

— Яка розмовавідбуласяміж ними?

— Щоподарувалайомусеньйора?

— Про кого віндумав, вибираючиречі?

— Хтодопомігйомуповернутися до села?

— Як зустрілийогоодносельці?

— Чиповірили в йогорозповідь?

— Чомуіншімешканці села поверталисяні з чим?

6) Робота в парах.

— Визначтеголовну думку казки.

— Спробуйтедібратисвій заголовок.

7) Характеристика головного героя.

— Середподанихслівоберітьті, щохарактеризуютьМартіно.

Скупий, впертий, жорстокий, брехливий, наполегливий, відвертий, смі­ливий, підступний, настирливий, турботливий.

— Свійвибірдоведіть словами з тексту.

8) Гра «Дочитай речення до кінця».

Учитель читає початок речення, а учнівідшукують та дочитуютьйого.

·       Мартінобув таким настирливим, ... (що люди прозвали його Вперта Го­лова).

·       Якихтількискарбів не побачивМартіно... (в залах палацу).

·       Хлопецьзмушенийбув сто разівповторювати... (своюрозповідь про те, що з ним трапилося).

·       Мартінойшов та йшов, ... (а тунель не закінчувався, і дорозі не булокінця).

9) Фізкультхвилинка.

10) Гра «Голосування ногами».

Дітивстають у дві шеренги: права шеренга — «я вважаю, щотвердженняправильне», ліва шеренга — «я вважаю, щотвердженнянеправильне».

— Я читатимуречення, деколинавмиснезамінюючи слово чивираз, а вишвидкошукайтейого в тексті. Якщореченняправильне, то тупотить ногами права шеренга, неправильне — тупає ногами ліва шеренга та називаєпра­вильну відповідь.11) Гра «Відновітьпослідовністьподій у тексті».

У селі давно вирішили, щоМартінозагинув.	(3)
Мартінойшов та йшов, а тунель не закінчувався, і дорозі не булокінця.	(2)
Мартінообдарувавусіх — і друзів, і ворогів.	(4)
Мартінобув таким настирливим, що люди прозвали його Вперта Го­лова.	(1)

12) Гра «Засічка — кидок». За командою «кидок» — усіучніпочинаютьчитати текст напівголосно.

За командою «засічка» — зупиняються й олівцемпозначаютьостаннєпро­читане ними слово.

Цей текст таким самим чином читаютьще раз. (Але не більшетрьохразів!)

Під час повторного читаннядітипереконуються, що прочитали більшийобсяг — «засічка» поставлена вжедалі. Це доводить їмнеобхідністьбагатора­зовогочитання тексту, адже з кожним разом результати покращуються.

VІ. ПІДСУМОК УРОКУ

— Якийтвір читали на уроці?

— Чоговін нас навчає?

— Хто автор цьоготвору?

VІІ. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Переказувати казку (с. 151–153).

14.04.2020р.
Читання

Тема. УПЧ. Зустріч із славнозвісною казкою . Сельма Лагерльоф "Лісовий гном"

Мета: дати короткі відомості про життя і творчість шведської письменниці С. Лагерлеф; викликати інтерес до її творів; розвивати навички виразного читання, вміння послідовно переказувати, оцінювати вчинки персонажів; виховувати любов до краю, де народився.

Обладнання: портрет С. Лагерлеф; ілюстрації до казки; 

ПЕРЕБІГ УРОКУ

I. Організаційний момент

Казок чимало є на світі — і веселих, і сумних.
Хіба зможемо прожитии ми без них?

II. Повідомлення теми й мети уроку

- Чи любите ви казки?
- Які казки ви знаєте?
- Згадайте, хто з українських письменників складав казки.
- Яких зарубіжних казкарів ви знаєте?
- Сьогодні ми ознайомимось з творчістю Сельми Лагерлеф та опрацюємо її казку «Чудесна мандрівка Нільса Гольгерсона з дикими гусьми».

- Девізом нашої мандрівки будуть ось такі слова: « Якщо дружить увесь клас – успіх буде повсякчас».
-І так вирушаємо у нашу подорож
Перша зупинка у нас буде станція «Перевірочна»

- Давайте пригадаємо, що таке повість – казка та її ознаки.

Вирушаємо далі.
- Наступна станція « Пізнавальна»

III. Вивчення нового матеріалу

1. Вступне слово вчителя про творчість С. Лагерлеф 

ЛАҐЕРЛЕФ, Сельма Оттілія Лувіса (Lagerlof, Selma Ottiliana Lovisa — 20.11. 1858, Морбакка - 16.03. 1940, там само) — шведська письменниця, лауреат Нобелівської премії 1909 р.
Лаґерлеф народилася в сім'ї власників маєтку Морбакка у провінції Вермланд. її батько був відставним військовиком, мати — вчителькою. Змалку вона поринула у світ народних казок і легенд, які розповідали їй та її братам і сестрам бабуся та няня. Сельма була особливо уважною слухачкою, оскільки у три роки її розбив параліч, і вона не могла гратися, як усі діти. Лише після тривалого лікування у шпиталі Стокгольма 1867 р. Їй повернули здатність рухатися. Вона пристрасно захоплювалася книжками: читала шведів Е. Теґнера, К. М. Бельмана, данця Г. К. Андерсена, англійців В. Скотта й Т. Майн Ріда. Їхні твори переносили її у чарівний світ вимислу. Про своє життя та захоплення вона писала в новелі «Казка про казку» («En saga om en saga», 1908), де помітний вплив Г. К. Андерсена, який назвав книгу про себе «Казка мого життя», у книгах «Морбакка» («Marbacka», 1922), «Мемуари дитини» («Ettbams memoarer», 1930), «Щоденник» («Dagbok», 1932).
Письменниця зізнавалась, що бажання присвятити себе літературі виникло в неї ще у семилітньому віці; їй все здавалося, що прийде хтось розумний і добрий, хто прочитає написане нею і видасть. Але складні умови життя, розорення сім'ї, якій довелося продати Морбакку, змусили її вступити в Учительську семінарію (1882— 1885), закінчивши яку вона стала працювати в школі у невеличкому селищі Ландсткруна (1885—1895). Усі ці роки вона намагалася писати. Але це був час панування у літературі реалізму, а ті враження, які тіснилися в її голові, не вкладалися в жорсткі рамки реалістичного аналізу сучасності. Але якось Лаґерлефдала собі волю та написала дві новели, у яких оповідь набула романтичної яскравості, емоційної насиченості, ідо них увійшов той елемент фантастики, який зберігся у її свідомості під впливом казок, що їх вона почула в дитинстві і які жили усі ці роки в її душі.Ім'я Лагерлеф носить літературна премія (її свого часу отримали Астрід Ліндгрен і Туве ЯнссонУ 1947 році на її честь була названа вулиця в Гамбурзі — Lagerlo fstrasse11061 Лагерлеф — астероїд, названий на честь літераторки.Марки СССР. 1958 рік. Сельма Лагерлеф — шведська письменниця.У 1991 році портрет письменниці з'явився на банкноті номіналом 20 шведських крон. Вона стала першою жінкою, зображеною на шведській банкноті. На лицьовій стороні, крім зробленого з фотографії 1922 року, канонічного портрета Лагерлеф, зображений екіпаж, в якому помітний силует письменниці. На зворотному боці прикрашає зображення Нільса пролітає над шведськими полями верхи на гусаку Мортену. У вигляді мікротексту на банкноті надруковані перші рядки роману «Сага про Єсту Берлінга», які стали класикою

2. Словникова робота

Наступна станція «Випробування»

- Прочитайте слова правильно і швидко «луною» (за потреби пояснити значення слів).

Цибатий, збитошник, злостивий, куняти, незчувся, скриня, брязнув.

На мапі показую Швецію, демонструє ілюстрації з природою цієї країни, малюнки згаданих у творі тварин і птахів.

— Що незвичного трапилося з хлопчиком? З ким він зустрічався?

3. Читання твору учнями мовчки

Розділ І

Лісовий гном

Що це за тінь там, у кутку скрині? Ось вона поворухнулася… Ось поповзла по краю… Миша? Ні, на мишу не схоже…

Нільс аж очам не повірив. На краю скрині сидів малесенький чоловічок. Він наче зійшов із недільної картинки в календарі. На голові — крислатий капелюх, чорний каптанець оздоблений мереживним коміром і манжетами, панчохи біля колін зав'язані пишними бантами, а на червоних сап'янових чобітках виблискують срібні пряжки.

«Так це ж гном! — здогадався Нільс. — Справжнісінький гном!»

Мати часто розповідала Нільсові про гномів. Вони живуть у лісі, вміють говорити і по-людськи, і по-пташиному, і по-звіриному. Вони знають про всі скарби, які хоч сто, хоч тисячу років тому були зариті в землю. Захочуть гноми — взимку на снігу квіти зацвітуть, захочуть — улітку річки замерзнуть.

Ну а боятися гнома не варто. Що лихого може заподіяти така крихітна істота!

До того ж гном не звертав на Нільса ніякої уваги. Він, здається, нічого не бачив, окрім оксамитової, розшитої дрібними річковими перлами безрукавки, що лежала в скрині аж під віком.

Поки гном милувався химерним старовинним візерунком, Нільс уже думав, яку б штуку утнути з дивовижним гостем.

Цікаво було б зіштовхнути його в скриню і потім зачинити віко. А можна ще ось що…

Не повертаючи голови, Нільс оглянув кімнату. У дзеркалі вона відбивалась уся як на долоні. На полицях у строгому порядку вишикувалися кав'яник, чайник, миски, каструлі… Біля вікна — комод, заставлений усякою всячиною… А ось на стіні — поряд з батьківською рушницею — сачок для ловлі мух. Саме те, що потрібно!

Нільс обережно зісковзнув на підлогу і зірвав сачок із цвяха.

Один змах — і гном забився в сітці, як спіймана бабка.

Його крислатий капелюх збився на потилицю, ноги заплуталися в підлогах каптанця. Він борсався на дні сітки і безпорадно розмахував руками. Та щойно йому вдавалося трохи підвестися, Нільс струшував сачок, і гном знову падав униз.

— Послухай, Нільсе, — заскиглив нарешті гном, — відпусти мене на волю! Я дам тобі за це золоту монету, велику, як ґудзик на твоїй сорочці.

Нільс на мить задумався.

— Що ж, це, мабуть, непогано, — сказав він і перестав розгойдувати сачок.

Чіпляючись за ріденьку тканину, гном вправно поліз угору Ось він уже вхопився за залізний обруч, і над краєм сітки показалася його голова…

Тут Нільсу спало на думку, що він продешевив. Упридачу до золотої монети можна було зажадати, щоб гном учив за нього уроки. Та мало що ще можна придумати! Гном тепер на все згодиться! Коли сидиш у сачку, сперечатися не станеш.

І Нільс знову трусонув сітку.

Але тут раптом хтось дав йому такого ляпаса, що сітка випала у нього з рук, а сам він сторчголов покотився в кут.

4. Повторне читання казки «ланцюжком» (частина перша)

— Яким був Нільс? Знайти у творі опис.
— Яку вдачу мав Нільс? Що непокоїло батьків хлопчика?
— Які почуття охопили Нільса, коли він побачив гнома? Що свідчить про його жорстокість і непорядність?

У відповіді використовуйте текст твору.

5.Складання грунування.

- Діти, давайте складемо характеристику на цього хлопчика. Який він був?
Нільс   Худенький   цибатий  з білим чубом  байдужий  збитошник
ледачий   злостивий  жорстокий   непривітний

Втомилися тоді наступна станція «Спортивна»
Гуси – лебеді летіли, на лужку спочити сіли.
Потім встали, крильця склали, розминати спинки стали.
Ніжки обмивали, вгору підлітали.
Хвостик піднімали, шийки повертали.
Потім гуси потягнулись, діти до занять вернулись.

6. Робота над другою частиною казки

Вправи на розвиток швидкості читання. Гра «Хто швидше?»

— Прочитайте другу частину казки і з’ясуйте, скільки разів у ній зустрічається слово Нільс.
— Знайдіть те місце у казці, яке видалося вам дивним. Зачитайте уривок

7. Складання плану казки. Стислий переказ за планом

IV. Узагальнення й систематизація знань

Відпочили, рухаємося далі. Наступна станція « Казкова»

— Який епізод казки запам’ятався найбільше?
— Висловте своє ставлення до прочитаного. Що саме сподобалося в казці? Чому? Що не сподобалось?
— Чого вчить ця казка?

V. Підсумок уроку

І так, ми прибули до станції « Підсумкової»

- Чого вчить цей уривок?

- Що найбільше запам’яталося на уроці?

- А тепер давайте подивимося, з яким же настроєм ви закінчили наш урок

— Як ви ставитеся до вчинків Нільса?
— Як на його місці вчинили б ви?
— Що нового відкрили для себе?

VI. Домашнє завдання

Намалювати малюнок до казки.

13.04.2020р.
Читання.
ТЕМА. Позитивні та негативні персонажі. Ганс Крістіан Андерсен «Гидке каченя» (продовження)

Мета:формування ключових компетентностей:

вміння вчитися –самоорганізовуватися до навчальної діяльності у взаємодії з іншими учасниками навчально – виховного процесу;

загальнокультурної – дотримуватися норм мовленнєвої культури, зв'язно висловлюватися в контексті змісту;

соціальної – проектувати стратегії своєї поведінки з урахуванням інтересів та потреб інших;

громадянської – раціонально використовувати час, поважати думку інших;

здоров'язбережувальної– попередити стомлюваність очей, сприяти формуванню правильної постави;

інформаційно – комунікативної – вміти орієнтуватися в інформаційному просторі, володіти й оперувати інформацією, переносити набутий життєвий досвід у нову ситуацію;

формування предметних компетентностей – ознайомити учнів з особистістю славетного казкаря; допомогти дітям усвідомити складний шлях пізнання себе і навколишнього світу; відпрацьовувати способи та якість читання.

Обладнання:комп'ютер,ілюстрації до казки, тести до казки
                                                  Хід заняття
Переходимо за посиланням, для роботи з тестом
https://drive.google.com/drive/my-drive
Робот з тестами в сервісі https://www.classtime.com/library/question-sets/4be79238-5e73-404c-8f1d-a3fa81f62a8b

10.04.2020р.
Читання.

Тема. Позитивні та негативні персонажі. Ганс Крістіан Андерсен «Гидке каченя» (продовження)

Мета:формування ключових компетентностей:

вміння вчитися –самоорганізовуватися до навчальної діяльності у взаємодії з іншими учасниками навчально – виховного процесу;

загальнокультурної – дотримуватися норм мовленнєвої культури, зв'язно висловлюватися в контексті змісту;

соціальної – проектувати стратегії своєї поведінки з урахуванням інтересів та потреб інших;

громадянської – раціонально використовувати час, поважати думку інших;

здоров'язбережувальної– попередити стомлюваність очей, сприяти формуванню правильної постави;

інформаційно – комунікативної – вміти орієнтуватися в інформаційному просторі, володіти й оперувати інформацією, переносити набутий життєвий досвід у нову ситуацію;

формування предметних компетентностей – ознайомити учнів з особистістю славетного казкаря; допомогти дітям усвідомити складний шлях пізнання себе і навколишнього світу; відпрацьовувати способи та якість читання.

Обладнання:комп'ютер,ілюстрації до казки, таблиця.

Тип уроку:комбінований.

Конкретизовані навчальні цілі уроку

Когнітивні рівні	Конкретизовані навчальні цілі	Перелік запитань – завдань	Навчально – методичне забезпечення
Знання	Учень: - називає назву, автора твору; - визначає головну думку казки	-Поясніть, як ви розумієте виділені речення. -Як по іншому можна назвати казку?	Підручник
Розуміння	Учень: - Формулює запитання за змістом прочитаного; -відповідає на запитання за змістом прочитаного; Готує запитання для уявного діалогу з автором (на роль автора обирають учня)	-Дайте правильну відповідь на запитання. -Поставте одне запитання як за змістом прочитаного, так і за темою уроку. Які запитання ви б поставили «авторові» твору?	Завдання до наступного уроку
Застосування	Учень виразно, інтонаційно читає і переказує казку та її частини	-Прочитайте казку до кінця -Перекажіть частину казки від імені одного з героїв(голосове повідомлення)	Підручник
Аналіз	Учень зіставляє малюнок з текстом	-Розгляньте малюнки до казки. Які епізоди зображені? -А які малюнки намалювали ви?	Підручник Малюнки учнів
Синтез	Учень бере участь у дискусії «Моя точка зору»	-Чого вчить казка? Ваші думки та висновки.

Хід уроку

І. Організаційна частина

Любі діти! У наш клас

Завітали люди щирі.

Привітайте в добрий час

Гостей посмішкою й миром.

ІІ. Відтворення і корекція опорних знань.

1.Вступне слово вчителя.

-Сьогоднішній урок хочу розпочати словами «Добре щире серце не буває ніколи горде». Саме про таке серце, про любов і безкорисливість йдеться у казках Ганса Крістіана Андерсена.

 Мабуть, немає такої людини. Яка б не читала і не слухала казок. Казка – це символ дитинства та родинного затишку. Одним із найбільш відомих казкарів світу є датський письменник Г.К.Андерсен. Твори, написані ним, стали справжнім святом для дітей. Невипадково Міжнародний дитячий день книги відзначають у день народження письменника - казкаря  2 квітня.

Г.К.Андерсен був людиною неординарною. У 17 років він вступив до школи. Пізно, звісно, але, як з'ясувалося, і в цьому віці можна навчатися. Андерсен був колоритною особистістю, це стосувалося і поведінки, і зовнішності. Він завжди викликав в оточуючих посмішку: з довгим носом, надзвичайно худий, незграбний. Але долі Андерсена можна позаздрити. Першу книжку він видав ще в юності. Уже в 30 років письменник заробляв літературною працею, а в 40 років став всесвітньо відомим. Він товаришував з усіма видатними людьми того часу, спілкувався з монархами. Старість провів у пошані і славі. На жаль, Андерсен не зазнав родинного щастя, але любив повторювати: «Я приношу користь світу, а в цьому є сенс мого життя».

2.Читання «переплутанок» слів.

-Відновіть назви казок, які обмінялися частинами своїх слів.

(Русавочка, Дюймолонька, Дика королева, Снігові лебеді)

-Хто автор цих казок?

-А до яких казок ці ілюстрації?

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності учнів

-А на сьогоднішньому уроці ми повинні проаналізувати міжособистісні відносини між героями казки Г.К.Андерсена «Гидке каченя». Разом з головним персонажем казки каченям шукатимемо істину - хто є хто, відчуємо його страждання, відчай, радість і душевний спокій.

ІV. Робота над темою уроку

Місце народження(

Каченя. Я народилося на старому хуторі, обведеному високою канавою. У гнізді, біля самої води, під величезними лопухами, одного дня я з'явилося на світ, а перед цим з яєць повилуплювалися мої братики та сестрички, маленькі каченята.

Похід до канави

Каченя. Я трішки відрізнялось від інших каченят – було більше і кольором інше. Але плавало в річці я найспритніше. Мама – качка дивилася на мене якось дивно, думала, що я індича.

Пташиний двір

Каченя. А потім нас, діток, мама повела на пташиний двір. І я зрозуміло, що мене ніхто не любить…

Качка. Це неправда! Я тебе любила! Я визнала, що ти моє рідне дитя, що ти гарно гребеш лапками, рівно тримаєшся на воді. І справді нічогеньке, коли до тебе добре придивитися!

Я,навіть, насварила одну качку – забіяку, яка скубнула тебе за потилицю.

Вчитель.

-А хто найстарший на вашому пташиному подвір'ї? (стара качка з клаптиком на нозі)

-Які дарунки вона приймала? (риб'ячу голівку)

-Які ще птахи були? (кури, індики)

-Якими рисами вони були наділені? (глузливі, забіяки, зверхні, нахабні, жорстокі)

-Це персонажі з негативними рисами. А хто з героїв казки ставився позитивно до каченяти? (качка - мама, стара качка)

-Чи любила дівчина каченя?

-Чому гидке каченя вирішило втекти?

-А що було б, якби воно залишилося на подвір'ї?

У бабусі

Каченя. Я не витримало знущань на пташиному дворі і втекло. Але на цьому мої сумні пригоди не закінчились…

1.Читання уривка в особах.

-Прочитайте  в особах уривок від слів «Уже на ніч……» до слів «…всі тварини зневажали»

-Чому не виникло взаєморозуміння між каченям, бабусею, куркою та котом? (бабуся була старенькою людиною, мала поганий зір, не зуміла розгледіти, що це маля і чекала від нього яєць; курка думала, що істота, яка не вміє нести яйця, не має права голосу; кіт вважав, що каченя не має права мати власну думку, бо воно не вміє вигинати спину, воркотіти та пускати іскри. Ці персонажі були з обмеженим кругозором, тому не змогли зрозуміти бажань і страждань каченяти)

2. Самостійне опрацювання казки до кінця

Зустріч з прекрасними птахами

Каченя. А потім я побачило красивих птахів.

Вчитель.

-Прочитайте опис птахів.

-Які прикметники використано в описі?

-Прочитайте, які почуття пережило у цей момент каченя?

-Як ви розумієте вислів «а коли випливло – було як не своє»?

-Прочитайте рядки з казки, як каченя ставилось до чудових птахів.

Фізкультхвилинка

Незвичайне перетворення

Каченя. А потім була зима така холодна, така холодна! Але надто сумно розповідати про всі мої пригоди і нещастя, що трапились тієї суворої зими.

Вчитель.

-А я вам зараз зачитаю уривок, що не ввійшов до вашого підручника (читання уривка зі збірки казок Г.К.Андерсена, ст.63)

-Що трапилось одного весняного дня? Прочитайте опис саду, в який потрапило каченя.

-Поміркуйте, чому каченя охопив незвичайний сум, коли воно побачило трьох лебедів?

-Яке рішення воно прийняло? Прочитайте його думки.

-Яке перетворення трапилось з гидким каченям?

-Чи були використані чари?

-Чи змінилось серце птаха? Доведіть рядками твору.

-Поміркуйте разом над змістом виділених речень.

-Яка головна думка казки?

-А як ви гадаєте, якби гидке каченя вилупилося у лебединому гнізді, чи було б воно гордим?

V. Робота над характеристикою дійових осіб

-Впишіть у таблички дійових осіб та риси, позитивні чи негативні, які їм притаманні.

VI. Робота над характеристикою головної дійової особи

-Хто є головною дійовою особою?

-Як каченя ставиться до себе? А до навколишнього світу?

VII. Складання діафільму на тему «Гидке каченя»)

-Розгляньте малюнки до казки, що в підручнику. Які епізоди казки зображені?

Вам було дано завдання намалювати малюнок до епізоду, який припав до душі. (виставка малюнків)

VIII. Підсумок уроку

-Ми закінчили роботу над казкою. Яке враження справила на вас казка?

-А як по-іншому можна було б її назвати?

-Кожна казка для дітей – це життєва історія людей. Чи могли б бути такі відносини між людьми, як між героями казки?

-Каченя зазнало принижень через свою зовнішність. Чи є зовнішність найважливішою в житті людини? А що головне?

-Які права було порушено відносно каченяти іншими дійовими особами?

(Право вільно висловлювати свої погляди – курка і кіт.

Всі рівні у правах, ніхто не повинен їх ущемляти – пташиний двір.

Ніхто не повинен бути жертвою насильства або війни – пташиний двір.

Особлива турбота про біженців – бабуся.

Право на любов і спілкування – мама – качка.

Ніхто не повинен бути скривджений і зневажений – пташиний двір.)

-Не зважаючи на часті життєві негаразди, які випали на долю автора казки Г.К.Андерсена, йому судилося велике щастя бути улюбленцем свого народу. Пам'ятник Русалоньці є символом всієї Данії. До самої старості Андерсен залишався чистосердечною дитиною, яка вміла ловити душі людські – і дитячі, і дорослі.

ІХ. Оцінювання.

Х. Домашнє завдання

Скласти по 5 запитань за змістом прочитаного. Підготуватися до тестування.

08.04.2020р
Читання.

 

Тема  Ганс Крістіан Андерсен «Гидке каченя»

Мета  Продовжувати знайомити учнів з творчістю зарубіжних письменників.

навчальна – вдосконалювати вміння виразно читати, доносити зміст прочитаного тексту, орієнтуватись у структурі тексту; визначати своє ставлення до прочитаного, усвідомлювати складний шлях пізнання себе і навколишнього світу;

розвиваюча – розвивати мислення, уміння аналізувати, робити висновки, розвивати діалогічне та монологічне мовлення учнів, поповнювати словниковий запас;

виховна – виховувати турботливе ставлення до природи, оточуючих, бажання робити добро.

Тип уроку Комбінований

Хід уроку

І Організація класу                        

1. Привітання

2. Перевірка готовності до уроку

3. Емоційне налаштування

Вчитель    Діти, ви хочете щоб наш урок був цікавий, пізнавальний? То скажіть, якими ви повинні бути на уроці?

Учні:

Ч     (чемні)

И (і)  (ініціативні)

Т     (творчі)

А     (активні)

Н     (наполегливі)

Н     (найрозумніші)

Я      (яскраві)

Вчитель:   Сподіваюся,що саме такими ви і будете сьогодні. То ж давайте познайомимося з девізом нашого уроку.

4. Ознайомлення з девізом уроку

                                                                  «Працюй наполегливо, швидко, старанно,

                                                                   щоб жодна хвилинка не втратилась марно».

ІІ Мовленнєва розминка        

1.    Робота із скоромовкою

У воді гуськом стоять

Гусенята й гуска.

2.    Гра Актор з використанням технології «Мікрофон»

Люди роблять добрі справи.

-        Яке це речення?       (розповідне)

Ø Перебудувати це речення у спонукальне.

Ø Перебудувати у питальне.    

Ø Промовити з радістю.

Ø Сказати по секрету.

  (відповіді учні оцінюють сигнальними картками)

ІІІ   Перевірка домашнього завдання       

Міні-екзамен.

ІV   Актуалізація опорних знань                

Вчитель  Покиучні готуютьвідповіді на запитання в білетах, ми пригадаємо, з якими творами цього автора вже знайомі. Але це буде непросто, нам необхідно розшифрувати назви творів.

1.    Вправа «Дешифрувальник»

Дврдвудсвадлводчвкдав.   (Русалочка)

Ідяюійяміяорвроячіркяаі.

Псмноіфгфопвпакфопрпофлпеавка.

Друиюкріуюлрюеубреудюір.

2.    Визначення провідної ідеї та основної думки казок Г. К. Андерсена

3.    Перегляд виставки книжок

Вчитель:   Бачу в учнів уже готові відповіді на запитання в білетах. Послухаємо їх.    Міні - екзамен

Білет 1

1.    Коли народився Г. К. Андерсен?

2.    Ким хотів стати малий Ганс?

3.    У скільки років почав працювати Андерсен?

Білет 2

1.    Де народився Г. К. Андерсен?

2.    Коли Ганс поїхав до столиці?

3.    Де спочатку навчався Андерсен?

Білет 3

1.    Ким були батьки Ганса?

2.    Скільки  було років казкареві, коли вийшла його перша книга?

3.    У що вірив Андерсен?

V Повідомлення теми та мети уроку     

Вчитель:  Дітки, ми продовжимо сьогодні знайомитись з творчістю Ганса Крістіана Андерсена, почнемо читати його казку «Гидке каченя»

(учні читають тему на дошці)

VІ Мотивація навчальної діяльності.   

Вчитель:  Сьогодні перед нами стоять такі задачі:

Ø Вдосконалювати вміння виразно читати.

Ø Визначати своє ставлення до прочитаного.

Ø Усвідомлювати складний шлях пізнання себе і навколишнього світу.

Ø Дати відповіді на проблемні питання.

VІІ Вивчення нового матеріалу     

1.    Підготовка очей до читання. Робота в парах.

Вчитель: Перш ніж ми почнемо читати, пропоную повправлятися у читанні пірамідок слів у парах. Один, дивлячись на крапочки, читає всі слова, інший спостерігає за тим, щоб очі товариша не рухались під час читання. Потім помінятись ролями.

2.    Словникова робота.                                            (за підручником)

3.    Опрацювання першої частини казки.               (читання учнями за особами)

4.    Аналіз змісту прочитаного.

5.    Встановлення послідовності подій.                   (за допомогою ілюстрацій)

VІІІ   Узагальнення та систематизація знань    

1.    Робота над проблемними питаннями.                  (на дошці)

2.    Висновок.

Вчитель:  Андерсену в житті довелося пережити чимало поневірянь, довгим і складним був шлях до слави і визнання.

Не біда з’явитися на світ у качиному гнізді, якщо ти вилупився із лебединого яйця.

ІХ   Підсумок уроку.   

         Вчитель:  Давайте пригадаємо, які задачі перед нами стояли на початку уроку.  Чи впоралися ми з ними?

Х Домашнє завдання    

Виразно читати казку, вміти переказувати.

Підготувати біографію письменника.     

07.04.2020р
Читання.

Тема:   О.Пушкін “Казка про царя Салтана” (уривки) продовження

Мета:  Ознайомити учнів з особистістю видатного російського поета

            О.С.Пушкіна, викликати інтерес до його творчості; удосконалювати

            уміння виразно читати, висловлювати оцінні судження; розширити

            словниковий запас; зацікавити учнів змістом казки; виховувати

            бажання вивчати твори зарубіжних поетів та письменників, морально-

            етичні почуття.

Обладнання:  Портрет О.С.Пушкіна, картки із самоперевіркою.

Х І Д     У Р О К У

І.  Підготовка до вивчення нового розділу.

-           Сьогодні, діти, ми з вами продовжимо вивчати (Казки зарубіжних письменників).

   

Розгадування кросворда (Завдання-запитання, які діти бачать на проекторі)

			1
			х		х
	3
			4
		5
		6

1.    У якій казці гарбуз перетворився на карету?

2.    Із якої казки ця річ?

3.    Автор казки про цю тварину?

4.    Ім’я тата Буратино?

5.    Скільки було гномиків у Білосніжки?

6.    Ця королева із казки Ганса Крістіана Андерсена.

-           Прочитайте слово по вертикалі (Пушкін).

ІІ.  Повідомлення теми і мети уроку.

-           Чи відоме вам це прізвище?

-           Давайте з вами розглянемо ілюстрації до казок, які ви всі чудово знаєте, назвіть мені їх назви? Як ви думаєте, хто ж написав ці казки?

(О.С.Пушкін).

-           Так. Неможливо не любити цього великого поета.

Давайте ми ближче ознайомимося з його життєвим і творчим шляхом.

ІІІ. Опрацювання І частини “Казки про царя Салтана...” (с.92-95)

- зараз ми з вами прочитаємо І частину цього твору «Ланцюжком», кожен по два рядки.

-           Хто дійові особи казки? (відповіді учнів). Тепер ми прочитаємо частинку твору «Вибірково», кожен по чотири рядки.

-           А тепер коротенько давайте перекажемо І частину, а допоможуть нам у цьому сюжетні картинки з цієї казки (переказ).

V. Зараз ви самостійно опрацюєте матеріал на с. 95 і розкажете мені про що ж ви з нього довідалися, а також те чого там не написано, але ви дивилися мультфільм і нам для розповіді стануть у пригоді сюжети цього мультика.

VI.          Словникова робота

1. хороми                      мудрувати                        

    сваха                         переймають                       

    окіян                         вибирайтеся                        

    Гвідон                       велять                                 

    аршин                       пряли                                 

-           Яке слово зайве із І колонки? (Гвідон)

-           До слів ІІ колонки підставте займенник 2 ос. однини і змініть дієслова, щоб вони означали теперішній час.

А зараз, дітки, можна звернутися в наше “Довідкове бюро”  і  запитати значення невідомих слів (учні по одному читають слова, які бачать на проекторі):

Хороми – великий, розкішний будинок;

світлиця – чиста, світла, гарна кімната в будинку;

сваха – жінка, яка когось сватає;

аршин – старовинна  міра довжини, приблизно70 см;

обмова – брехня.

2.    Вправи на розвиток техніки читання. Гра “Чи були такі речення в казці?”

1. - Якби я була цариця,

Третя мовила сестриця….

- Якщо ці слова з казки, знайдіть їх і прочитайте чотири рядки тексту.

2. - Лиско, ти жива чи ні?

- Де я?

- На землі, у Чорнолісі.

- З якого твору цей уривок?

3. «Цар наказує негайно

      В море кинути потайно….

- Знайти й прочитати ці рядки.

VІІ. Вибіркове читання ІІ частини тексту (с. 96 – 98)

       Переказ цієї частини за допомогою малюнків на проекторі.

1.    Відтворення змісту прочитаного. Вибіркове читання.

-           Прочитайте про мрії сестер.

-     Знайдіть і прочитайте чи здійснились мрії сестер?

-           Чи був цар на війні?

-           Хто народився в цариці?

-           Чому ткачиха, повариха і сваха баба Бабариха звеліли  перейнять гінця? Що вони написали в обмові?

-           Чи зустрів князь Гвідон у своєму місті царя Салтана?

-           Які дива побачив цар Салтан в гостях у князя?

-           Що сталося з ткачихою, поварихою і свахою бабою Бабарихою?

2.    Робота над ілюстраціями  і характеристикою персонажів казки.

-           Діти, у цьому творі є ілюстрації до казки. Які епізоди зобразив художник?

-           Якими рядками із казки ви підписали б ці малюнки? (Знайдіть і прочитайте)

-           Як ви думаєте, яка із сестер стала ткачихою, а яка поварихою? Чому? А яка цариця?

-           Якими їх зобразив автор?

VIII.  Підсумок уроку.

-           Сьогодні на уроці ви дуже гарно попрацювали і всі сьогодні одержите високі бали. Зараз ми перевіримо свої знання за допомогою невеличкої самостійної роботи (тести), як ви засвоїли сьогоднішній матеріал. А перевіримо самі себе обмінявшись картками з завданням.

IХ. Рефлексія (Слухання дитячої пісеньки про казки за допомогою презентації)

-           А зараз скажіть, будь ласка, з якою казкою ми сьогодні познайомились ближче? Хто її автор? Чи сподобався вам урок? Які епізоди вам найбільше запам’яталися?

 X. Домашнє завдання.

-           Навчитись виразно читати уривок с.92-98, ще прочитаєте статтю про творчість О.С.Пушкіна. 

Тестові завдання на сервісі https://www.classtime.com 

Картки – тести.

(за кожну правильну відповідь – 1 бал)

1.    Як звали матір Олесандра Сергійовича Пушкіна:

А) Орина Радіонівна;         Б)Надія Осипівна;        В) Марія Олесандрівна.

2. Скільки років прожив Пушкін?

А) 67 років;       Б) 23 роки;        В) 38 років.

3. Підкресліть казки, які написав О.С. Пушкін.

«Казка про рибака і рибку», «Гидке каченя», «Попелюшка», «Казка про царя Салтана», «Казка про мертву царівну», «Лисичка, що впала із неба», «Червона шапочка», «Казка про золотого півника».

4.    Яку з трьох сестер вибрав у дружини собі цар?

А) Ткачиху;     Б) Яка б народила молодця – богатиря;    В) Повариху.

5.    Як назвав цар подруг своєї жінки – цариці?

А) Баба Бабариха та Ткачиха;                            Б) Ткачиха й Повариха;

В) Сваха Баба Бабариха та Повариха.

6. Що звелів зробити з царицею і її дитиною цар?

А) Чекати його повернення і нічого не вирішувати;

Б) Посадити в бочку і пустити в море – окіян;

В) Вбити їх у лісі.

7. Кого зустріли на острові Гвідон і цариця?

А) Либідь;       Б) Коршуна і Либідь;        В) Коршуна.

8. Які дива були у місті – граді, де правив князь Гвідон?

А) Білка з золотими горішками, 33 богатирі;

Б) Велике місто, білка з золотими горішками, 33 богатирі, царівна - либідь;

В) 33 богатирі, царівна – либідь.

9. В кого перетворювався князь Гвідон, щоб побачити свого батька?

А) В комара, в муху, в джмеля;     Б) В муху;     В) В комара і джмеля.

10. Як зустрів князь Гвідон у своєму місті царя Салтана?

А) Не захотів його бачити;     Б) Пішов сам зустрічати його до моря;

В) Вигнав його.

11. Як відбулася зустріч царя з царицею?

А) Він дуже зрадів і заплакав;

Б) Він не захотів її бачити;

В) Він дуже зрадів і заплакав і всіх обіймав.

12. Що зробив цар з ткачихою, поварихою та свахою бабою Бабарихою?

А) Наказав їх побити;

Б) Відпустив їх додому, а сам залишився на острові;

В) Наказав все розповісти і на радощах відпустив їх додому.

06.04.2020
Читання.

Тема.Олександр Пушкін «Казка про царя Салтана...»(Уривок)

Мета: ознайомити учнів з «Казкою про царя Салтана...»видатного  російського поета

О. С. Пушкіна; зацікави­ти учнів змістом казки,привернути увагу до засобів створення поетичних образів,розширювати словниковий запас учнів; розвивати навички виразногочитання, кмітливість,  пам'ять,  логічне мислення,  уяву учнів, умінняобґрун­товувати свою думку; виховувати доброзичливе ставлення дооточуючих, бажання творити добро; засудити жорстокість, заздрощі,   ненависть.

Обладнання: портрети О. Пушкіна в різні роки життя, добірка книжок з творами О. Пуш­кіна, картки зі словами,  малюнок лебедя , мультфільм з казкою « Про царя Салтана…», свічка, перо, чорнильниця, карта  світу.

Тип уроку: комбінований .

ХІД УРОКУ

І. Організація класу.  

II. Психологічний настрій на урок.

ІІІ. Основна частина.

1. Актуалізація опорних знань учнів.

( Під  «чарівну» музику  читаючи напам’ять вірш)

Є на світі місце, далеко – далеко,

За лісами й за морями,

Де відчиняє сонце брами (ворота).

Там за брамами отими –

Чарівними й золотими,

Диво – казки проживають

Всіх  гостинно зазивають…

І нас часто кличе та

Диво – дивна сторона.

—  Друзі, кличе вас казковий світ?  (Так!)

—  А що найбільше приваблює вас у казках? (Різні скарби, незвичайні місця, незвичайні предмети, чудесні перетворення, дива).

—  Сьогодні на уроці ми розглянемо деякі особливості казок. Чекають нас заклинання, чарівні перетворення, дивовижний скарб. А щоб дізнатися, що за дивовижний скарб  чекає на нас, ми повинні пройти через деякі випробування.

—  Не забувайте, що слід працювати старанно, бо завжди гарна робота, як у казках, так і у житті, дає добрірезультати й винагороджується.

 2. Робота над темою.

3. Повідомлення теми уроку.

—  Надійшла черга відкрити дивовижний скарб. Про що піде мова? Як ви гадаєте? (Відповіді дітей: про коштовності, про перлини, шапка-невидимка, чарівна паличка, діаманти, мішок золота…)

—  Цей скарб є у мене, і він набагато дорожчий, ніж мішок золота. Це – (повільно розгортаю збірку казок, замотану в парчу) книга – дивовижний скарб, скарб мудрості.

—  А чому книга – це скарб мудрості?   (Відповіді дітей)

—  Сьогодні – це збірка казок видатного російського поета Олександра Сергійовича Пушкіна, який відкриває розділ «Твори зарубіжних письменників»(Показую збірку казок). І на уроці ми прочитаємо уривок  «Казки про царя Салта­на...»

—  Чого очікуєте від уроку?(Відповіді дітей)

—  Хто ж такий О.С.Пушкін – автор віршів, поем, повістей, романів і чудових казок і хто навчив його любити казки?

(О.А.Кипренський «Портрет О.С.Пушкіна. 1827р.)

—  Ой, диво, почав лебідь пір’ячко своє скидати.

 Треба нам це пір’ячко позбирати.

 Кожне пір’я – непросте – про поета

 відомість якусь вам принесе.

—  Нумо, нумо до мене – пір’їнку брати – мудрість добувати!

—  Запрошую нашу красу і елегантність!

—  Хлопці – наша сила і мужність – до мене!

3.1 Знайомство з біографією О.С.Пушкіна

ЗАВДАННЯ: На кожній пір’їнці сторінки з біографії О.С.Пушкіна. Ознайомтесь з ними. У вас 1хв.      

(Народився Олександр Сергійович Пушкін 6 червня 1799 року в Москві у дворянській сім’ї. У сім’ї Пушкіних було троє дітей, Олександр був середнім. Старшу сестру звали Ольгою, молодшого брата – Левом. Коли Сашко був маленьким, батьки не помічали в ньому ніякого особливого таланту. Навпаки їм здавалось, що з нього нічого в житті не вийде. Він був повним хлопчиком, мовчазним, неповоротким і безініціативним.

            До 12 років він виховувався вдома. З дітьми в сім’ї займалися гувернантки. У сім’ях дворян розмовляли не на російській, а на французькій мові. Тому в дитинстві Пушкін розмовляв на російській мові гірше, ніж на французькій. Його першим вчителем російської мови була бабуся Марія Олексіївна.

Починаючи з дев’яти років, Сашко став багато читати, закриваючись у величезній бібліотеці свого батька Сергія Львовича. Так, як в основному  у ній була французька література, восьмирічний Сашко пише свій перший вірш, звичайно ж, французькою.

19 жовтня 1811р. Олександр вступив в імператорський ліцей, який відкрили в Царському Селі за наказом царя Олександра І,  де провчився 6 років. Хлопчики тут мали рости і розвиватися виключно в атмосфері учбового закладу; додому їх не відпускали, навіть на канікули.

Непокірність поета привела до заслання. Місцем заслання стало с. Михайлівське, сімейний маєток Пушкіних. Майже два роки він провів в селі в повному відчуженн зі своєю старою нянею Ориною Родіонівною. Від неї він почув і записав 50 текстів російських народних пісень. Майже цілими днями Саша слухав казки своєї няні. Якщо ім’я матері в творчості Пушкіна обійдене мовчанням, то з образом няні пов’язано аж 5  творів.

За свої 37років Пушкін написав багато добрих віршів про природу і місто, в якому прожив більшу частину свого короткого життя, про Санкт-Петербург. Улюбленою порою року у Пушкіна була ОСІНЬ!

Загинув Пушкін на дуелі у 1837 році.

—Про що повідала тобі (ім’я учня) пір’їнка?

—  Що ти нам скажеш, (ім’я)?

—  Чого ще не згадали, а ви про це читали?

(Коли хтось з дітей скаже, що поет народився у Москві, прикріплю на карту прапорець чи маленький портрет Пушкіна і скажу, що до кінця розділу «Твори зарубіжних письменників» ми будемо подорожувати картою світу. Сьогодні ми зупиняємось у державі, яка межує з нашою Батьківщиною. Також прикріплюю до дошки портрет няні Орини Родіонівни і будинку, в якому народився поет).

З барельєфа

19 вік

3.2 Опрацювання статті у підручнику.

Прийом «Джингсо»

(Учні поділяються на групи . Опрацьовують матеріал підручника та складають по три питання , потім обмінюються групами і розповідають цю інформацію один одному.)

—  Читаючи  «розповідь» птаха з підручника ви дізнаєтесь, які казки створив геніальний російський поет і ще дасте відповідь на декілька питань, що записані на картці із зеленим квадратиком.

           

3.3. Перевірка засвоєння матеріалу.

 – Які казки згадано у статті?

–  Хто є перекладачем цих казок?

 – Що створено за сюжетом казок?

—  З дня народження автора цих казок пройшло вже майже 210 років, а казки  живуть. Вони розвивають нашу уяву, зацікавлюють своїм змістом, вчать обґрун­товувати свою думку, виховують доброзичливе ставлення до оточуючих, бажання творити добро,  вчать засуджувати жорстокість, заздрощі і ненависть.

—  За свої 37 років життя О.С.Пушкін написав багато різних творів. Серед них 7 казок. І першою у 1825 році була казка «Наречений». У 1830 році почата робота над так і незавершеною  «Казкою про ведмедицю». У цьому ж році написано «Казку про попа і про його робітника Балду». У 1831 році Пушкін закінчив роботу над «Казкою про царя Салтана…». У 1833 році написані «Казка про рибака і рибку» та «Казка про мертву царівну». А в 1834р. – «Казка про золотого півника».

ПІДСУМОК. Отже, ми познайомились з біографією О.С.Пушкіна, знаємо які казки він написав.

Яку саме казку ми читатимете ви дізнаєтесь, подивившись уривок мультфільму .

(Дописую тему уроку.)

3.4. Словникова робота.

Перш ніж читати казку виконаємо словникову роботу .

—  У вас на партах лежать картки. Прочитайте слова, які на них записані. Вони зустрінуться вам у казці.

—  Спробуйте пояснити їх зміст. З’єднайте стрілкою слово з поясненням його значення.

Дворянин -                  жінка, яка займається   сватанням,  влаштовує шлюби.

Світлиця                     люди , які перебували на службі при дворах.

Прясти                         старовинна міра довжини, приблизно 70 см .

Хороми                        хочуть.

Сіни                             брехня.

Аршин                         тільки народжена дитина.

Гонець                         скручуючи волокна, робити нитки.

Сваха                           світла парадна кімната в будинку.

Хтять                            невелике приміщення між  житловою частиною будинку і

                                      Ґанком.

Обмова                         великий дім.

Немовля                       чоловік, якого посилають з  терміновим повідомленням.

—  Прочитайте ці слова вголос, правильно ставлячи наголос.

3.5. Робота над розумінням учнями незрозумілих слів.

—  Яким словам відповідають наступні визначення?

·       Чиста, світла, ошатна кімната в будинку.

·       Великий розкішний будинок.

—  Що значить прясти? А ткати?                        (З ниток робити полотно)

—  Кого називають свахою?

—  Хтять – що це роблять?

—  Аршин – це скільки?

—  Що таке сіни?

—  Немовля – малятко – це про кого мова?

—  А що таке обмова?

Підсумок . Молодці! Біографію Пушкіна читали! Слова незрозумілі запам’ятали!

3.6. Виразне читання тексту казки мовчки.

—  А тепер запрошую вас у казку. (Ставлю на стіл чорнильницю з пером)(Сідаю і запалюю свічку). Ось такі приладдя для письма використовували люди в ті часи , коли жив поет.

—   Будьте уважні, запам’ятовуйте дійових осіб казки.

—  Скажіть мені, чи знайома вам ця казка?

—   Назвіть її дійових осіб.

—  Дякую.

—  Гра « Озвуч мультфільм».

Учні повинні слідкувати за подіями на екрані і читати слова свої героїв.

3.7. Фізкультхвилинка.А відпочити нам допоможе уривок з казки. Я читаю уривок казки , а ви повинні виконувати ті рухи, про які тут говориться.

3.8 Виразне читання «Хвилею» другої частини казки і робота над її змістом.

Перший рядок читає перший ряд, другий – другий ряд , третій – третій ряд.

—  Куди вирушив цар зі своїм військом?

—  Яка подія відбулася у родині царя під час його військо­вого походу?

—  Як відреагували на цю подію ткачиха, повариха та сваха баба Бабариха? Що вони зробили?

—  Яку відповідь дав цар на звістку з дому?

—  Чи виконали ткачиха, повариха та сваха баба Бабариха наказ царя?

ІV. ПІДСУМОК УРОКУ. Оцінювання.

—  Які жанри усної народної творчості ви знаєте? (Пісні, казки, бувальщини, прислів’я, приказки)

—До якого типу казок належить «Казка про царя Салта­на...»? (Це зарубіжна літературна чарівна казка.)

— Хто переклав цю казку українською мовою? (Наталя Забіла, Тетяна Корольова).

І на завершення ми побачимо чарівне перетворення. Лебідь перетворюється на Царівну.

( показ цього уривку мультфільма).

V. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

—  Підготуватися до виразного читання уривку казки с. 137-138. Скласти план до першої частини.Записати біографію письменниика.

03.04.2020р.
  Читання.

      

        Тема уроку: Життя і творчість Олени Пчілки. Олена Пчілка “Котова наука”. Розігрування байки за ролями.

   Мета уроку: збагатити знання учнів про життя і творчість Олени Пчілки; вдосконалювати вміння виразно читати байку, характеризувати  дійових осіб, знаходити головну думку, визначити суттєві ознаки байки;  розвивати навички виразного читання, зв'язне мовлення учнів, образне мислення; виховувати інтерес до байки, почуття відповідальності.

    Обладнання: портрет  Олени Пчілки, презентація “ Життєвий та творчий                                     шлях Олени Пчілки”, скоромовки, чистомовки, зображення  кота, тематичні словники.

       Тип уроку:  засвоєння нових знань, формування вмінь та навичок.

                                 

                                                         Хід уроку

          І.Організація класу до уроку.

                             -

          -Ми бажаємо всім добра. Я сподіваюсь, що урок теж буде добрим. Зараз ми

           зберемо девіз уроку. (Гра “Зберемо девіз уроку”, робота в групах;

                                Хто багато ... (читає), той багато ... (знає),

                                Хто швидко  ... (читає), той багато ... (зробити встигає).

                                                  Учні зачитують девіз уроку.)

         ІІ.Мовленнєва  розминка

1.    “Гімнастика” читання.

          -Щоб навчитися читати правильно, швидко і виразно, треба розпочати

           урок із дихальної гімнастики.

          -Зробіть довгий глибокий вдих. На видиху вимовляйте звук: о-о-о-о.

         -Зробіть довгий глибокий вдих. На видиху вимовляйте звук: ф-ф-ф.

2.     Робота над скоромовкою (робота в парах)

         -Завдання: відшукати зміст скоромовки за запропонованим лабіринтом-підказкою,

          записати на аркуші паперу, щоб прочитати її спочатку повільно, швидше, ще

          швидше.

                       

                            Кіт котив коток по току

                            Коток попав на лапу коту.

3.    Розчитування (робота над чистомавкою)

           -Пропоную прочитати чистомовку, чітко вимовляючи звуки (хором,

            парою, індивідуально; використання елементів ейдетики)

                            Ок-ок-ок-пролунав ...  (дзвінок)

                             Ас-ас-ас-читання у  ... (нас)

                             Ли-ли-ли-картки ми...  (взяли)

                            Ча-ча-ча-  в мене немає ... (калача)

                             Ати-ати-ати-почали ...  (читати)

         ІІІ. Перевірка домашнього завдання.

               Тестування в сервісі   www.classtime.com за темою «Розповіді про нас самих.

         ІV. Повідомлення теми, мети уроку.

                -Сьогодні ми докладніше ознайомимося з творчістю  української

     письменниці  Олени Пчілки (вивішую портрет на дошку) ,   будемо

    удосконалювати навички свідомого виразного читання байки.

        V. Сприймання й усвідомлення нового матеріалу.

             1 Повідомлення членів “довідкового бюро” про життєвий та творчий

                    шлях  Олени Пчілки;

                   2 Перегляд презентації  “Життєвий та творчий шлях Олени Пчілки”

                                                    Фізкультхвилинка

                                    Слухати ми перестали і тепер всі дружно встали.

                                    Будемо відпочивати, нумо вправу починати.

                                    Руки -вгору, руки -вниз і легесенько пригнись.

                                    Покрутились, повертілись, на хвилинку зупинились.

                                    Раз -  присіли, другий -  встали, раз -  присіли, другий - встали.

                                    Потім дружно всі сідаймо і до праці приступаймо!

                    3 Опрацювання байки Олени Пчілки “Котова наука”

                                відгадування загадки про кота;                                                

                                       Відчинились тихо двері –

                                        Увійшов вусатий звір.

                                        Біля печі сів тихенько –
                                        Вмився лапкою собі!
     

                               робота з тематичним словником;

                               розгляд зображення кота;

                               виразне читання байки Олени Пчілки “Котова наука”

                               словникова робота:             (робота в парах)

                     

 З'єднайте синонімічні пари:

                                 Наморився                     лаяв

                                 хижа                               справді

                                 лихословив                    утомився

                                 далебі                              хата

                                 Читання байки учнями в парах

                        Поділ байки на логічні завершені частини.

                                 Читання байки учнями вголос за частинами

                        У якій частині розкривається мораль байки? Зачитайте.

                                 Аналіз змісту байки з елементами вибіркового читання.

                        -Де ходив кіт?

                        -Як він відпочивав?

                        -З ким його порівнює автор?

                        -За що Петрусь Мурка сварив?

                        -Що на це відповів кіт?

                        -У чому він погодився з Петрусем?

                        -За що докоряв хлопчикові?

                                  Робота за ілюстрацією.

                         Розгляньте ілюстрацію до байки.  Кого зображено? Які кольори

                         використав художник? Який настрій вони створюють? Яким рядкам

                         байки відповідає ілюстрація?

                                  Визначення головної думки байки

                         -Які людські вади засуджує автор?

                         -Чому байка називається “Котова наука”?

                         -Яким у байці зображено котика, а яким — Петруся?

                         -У яких рядках міститься мораль байки?

                                  Підготовка до розігрування байки за ролями

                         -З якою інтонацією, силою голосу і яким тоном будете читати слова

                          Петруся? Слова котика?

                                  Читання байки за особами.

    

            VІ. Підсумок уроку. Рефлексія

                 Вправа “Продовж речення”

             - Сьогодні наш урок був присвячений  ...

             - Ми прочитали  байку ...

-      Автором байку є ...

-      Я запам'ятав   (ла)  ..

-      Урок завершую ... настроєм.

           VІІ. Домашнє завдання.

                   с. 121-123 -  виразно читати байку 

                   Намалювати малюнок до байки.                          

                             

31.03.2020
Читання.(продовження п'єси казки на 2 дії)

Тема уроку: Вибіркова інсценізація п'єси-казки.  Н.Шейко-Медведєва “Лисиця,           що впала з неба”

Мета уроку: удосконалювати навички провильного, інтонаційного, швидкого, виразного читання, закріпити знання про п'єсу, вчити інсценізувати п'єсу, передавати інтонацію почуття дійових осіб; розвивати творчі здібності учнів, увагу, уяву; виховувати позитивне ставлення до знань, рідного слова.

Обладнання: складові таблиці, таблиці слів, чистомовки, скоромовка-лабіринт, деформований текст, костюми для інсценізації п'єси.

Тип уроку: урок-інсценізація

                                           Хід уроку

І. Організація класу до уроку.

ІІ. Актуалізація опорних знань:

    1. Мовна розминка.

- Діти, ми прагнемо навчитися гарно, виразно, інтонаційно говорити, читати, а для цього потрібно тренувати своє дихання. Отож, вправа для дихання:

         -вдихнути повітря носом і видихнути також через ніс; (повт. 2-3р.)

         -здування уявної пір'їнки з долоні (повт. 2-3р.)

    2. Робота зі скоромовкою)

Завдання: відшукати зміст скоромовки за запропонованим лабіринтом-підказкою, записати на аркуші паперу, щоб прочитати її спочатку повільно, швидше, ще швидше.

    3. Розчитування: читання  чистомовки

    ( індивідуально, хорове читання )

          Ко-ко-ко- не ходіть далеко.

          Ки-ки-ки — мийте чисто руки.

          Жи-жи-жи- чистомовку кажи.

          Же-же-же- хатинку береже.

          Ша-ша-ша- смачна каша.

          Шу-шу-шу — їм кашу.

    4 . Читання складів за індивідуальними складовими таблицями (робота в групах)

              1-ша група — читають перший рядок складів;

              2-га група — другий рядок;

              3-я  група — третій рядок;

              Усі разом — четвертий рядок  (голосно, тихо, пошепки)

скл	скла	скло	склу	скли	склі	скле
скр	скра	скро	скру	скри	скрі	скре
спр	спра	спро	спру	спри	спрі	спре
стр	стра	стро	стру	стри	стрі	стре

ІІІ. Перевірка домашнього завдання.

- Діти, на попередніх двох уроках ми знайомились із змістом твору Нелі Шейко-Медведєвої “Лисиця, що впала з неба”, з цим працювали і вдома. Чи уважні ви читачі покаже нам виконання тестових завдань

                           (виконання тестових завдань, взаємоперевірка)

ІУ. Повторення знань про п'єсу.

          1. Розгадування кросворда “П'єса”   (додаток 2)

          2. Робота з деформованим текстом   (додаток 3)

          3. Дидактична вправа “Пригадай”  (робота в групах)

Дати відповідь на запитання:

          - З чого починається п'єса?    (з переліку дійових осіб)

          - З чого починається кожна репліка діалогу?

                      ( із назви дійової особи, яка промовляє ці слова )

          4. Словникова робота.

- Щоб запам'ятати правильну вимову слів потренуємось у їх читанні

  ( читання слів “луною” )

          ДРИЖИТЬ                             НАТОМІСТЬ

          ЗЛОДІЙКА                            УКИНУТИ

          ШАНОВНІ                             СІЛЬЧАНИ

          ПАМОРОЗЬ                           ОПОЛОНКА

V. Повідомлення теми та мети уроку.

- Сьогодні ми не будемо читати зміст п'єси-казки “Лисиця, що впала з неба” Нелі Шейко-Медведєвої, а спробуємо інсценізувати ті уривки, які вам найбільше сподобались. Пам'ятайте про те, що потрібно передати настрій, характер дійових осіб за допомогою голосу, міміки, жестів.

- Попередньо, об'єднавшись у дві групи, ви самостійно вибрали уривки, які вам найбільше сподобались, визначили ролі і зараз нам покажете.

VІ. Інсценізація уривків п'єси-казки

          Представлення групами вибраних уривків п'єси-казки, що найбільше

VІІ.  Вправи на розвиток швидкості читання.

          1. Гра “Чиї слова?”

- Пригадайте, кому з дійових осіб належать слова, дочитайте їх до кінця.

   (робота в групах)

          “Нащо мені той візок ...”         (Лисиця)

          “Втікай, Вовче! ...”                   (Ворона)

          “Шановні сільчани! ... “           (Заєць)

          “Не спіймати вам її ...”             (Вовк)

          “А мені оте ...”                           (Овечка)

          “Чого ж ти мовчав? ...”             (Сірко)

          2. Відшукати і прочитати  питальні, спонукальні речення.

                   (робота в парах, кожна пара шукає по три реченні)

VІІІ. Підсумок уроку. Рефлексія.

          Метод “Незакінченого речення”

          - Автором прочитаної п'єси-казки є ...

          - Головні герої твору — це ...

          - Вчинки Лисиці засуджую тому, що ...

          - Вчинок Зайця схвалюю тому, що ...

ІХ. Домашнє завдання

    с.124-133,  прочитати текст в особах, або стисло переказати зміст прочитаного, склавши словесний малюнок.

                         

                      

Додаток 1

Б	О	К	О	Т	О	К	Л
К	М	У	Д	И	А	П	П
І	А	К	Т	Д	П	О	С
Т	К	О	Т	Е	А	К	Р
Й	О	У	О	Р	В	Н	А
И	Т	К	П	Ч	О	О	Л
В	Х	О	М	П	О	К	А
К	О	Т	К	У	Т	У	П

      

30.03.2020 р.
Читання. (продовежння п'єси казки на 2 дії)

Тема: Неля Шейко-Медведєва. Лисиця, що впала з неба (П’єса-казка на 2 дії)

Мета: ознайомити учнів із творчістю Нелі Шейко-Медведєвої; розширити знання школярів про п’єсу як жанр; поглибити розуміння побудови тексту п’єси; вчити знаходити за допомогою вибіркового читання уривки, слова, які характеризують дійових осіб, вчити розрізняти характеристики дійових осіб за їхніми висловами, вчинками; розвивати творчі здібності учнів, дослідницькі якості; виховувати правдивість, відповідальність за свої вчинки, вміння тримати слово.

Хід уроку

І.  ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

ІІ.  МОВЛЕННЄВА РОЗМИНКА

1.  Робота над скоромовкою

Гра «Дощик»

Діти читають хором.

·       Накрапає дощ (тихо).

·       Дощ пускається сильніше (голосніше).

·       Злива (голосно).

·       Дощ слабшає (тихіше).

·       Дощ припинився (читання припиняється).

Бобре, друже, друже бобре,

Міст зробив ти дуже добре:

Не бредуть бобри у брід,

Майстрові кричать: «Привіт!»

2. Гра «Звуконаслідування»

·       Забивайте цвяхи: Гбду! Гбдо! Гбде! Гбди! Гбда! Гбді! Гбді!

·       Імітуйте кінський тупіт: Птку! Птко! Птка! Птки! Птке! Птки!

·       Кидайте уявні тарілки партнерові: Кчку! Кчко! Кчке! Кчка! Кчки! Кчки!

ІІІ. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ

Гра «Хто краще?»

Конкурс на краще виразне читання байки Олени Пчілки «Котова наука».

ІV. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ

— Прочитайте уривок із вірша, роз’єднавши слова.

Затихнувгомін. Взалізгаслосвітло,

Івраз, заполонившивсічуття,

розсунуласьзавіса...

Ірозквітложиття — мовказка,

йказка — мов життя.

— Пригадайте, як називається вірш. Хто його автор?

— Що показують у театрі?

— Що таке п’єса?

— Чим вона відрізняється від творів інших жанрів?

— Які особливості побудови п’єси?

— Які п’єси ви читали в 3-му класі?

— Продовжте речення: «Щоб показати п’єсу на сцені, потрібно...».

— Сьогодні ми ознайомимося з п’єсою Нелі Шейко-Медведєвої «Лисиця, що впала з неба».

V. СПРИЙМАННЯ Й УСВІДОМЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

1. Читання учнями статті про Нелі Шейко-Медведєву

— Де народилася письменниця?

— Де вона отримала вищу освіту?

— Для кого пише свої твори?

2. Фізкультхвилинка

3. Опрацювання першої дії п’єси Н. Шейко-Медведєвої «Лисиця, що впала з неба»

1)  Підготовка до читання п’єси вголос.

Читання інструкції (с. 123)

— Як ви вважаєте, між ким відбуватимуться дії твору?

— Що ви знаєте про цих тварин?

— Продовжте думку:

хитрий, як...; покірний, як...; страшний, як...; впертий, як...; боязкий, як...

— Сьогодні ми маємо можливість перевірити правдивість цих сталих виразів. Ось послухайте п’єсу-казку.

2) Читання твору вчителем.

3) Перевірка сприймання.

— Які дійові особи зустрічаються у п’єсі?

— Коли і як з’явилася Лисиця?

— Як вона розмовляє з Вовком?

— Чому Вовк захищає Лисицю?

4) Робота над виразністю читання.

— Які речення за метою висловлювання зустрічаються в тексті найчастіше? Зачитайте кілька окличних речень; питальних.

— Як потрібно читати слова або речення, подані в дужках?

5) Самостійне читання першої дії п’єси учнями(спочатку — повільно, а потім, після кожної вказівки вчителя,— дедалі швидше й швидше; кінцівку — скоромовкою).

6) Гра «Хто швидше читає?».

Знайти слова:

·       Вовка: «Постривайте! А останнє слово?».

·       Лисиці: «Ати, я бачу, розумна пташка...».

·       Ворони: «Не добрий, а дурний!».

— Чи сподобалася вам п’єса? Чим саме?

— Чи хотіли б ви дізнатися, що сталося з героями далі?

— Від чого автор застерігає читачів?

7) Гра «Віднімай та додавай, нове слово укладай».

ЗЛЮ + О + ДІ – Ю + ЙКА= ... (Злодійка).

Д__ + К__ + Ч = __ У __ А__ ... (Дукач).

КР + ЛУ – Р + НОК = ... (Клунок).

СІК – ІК + ЕЛЬ + ЧАС – С + НИ = ... (Сельчани).

Ф + ТОР – Т + Т + ЖНЕЦЬ – ЖН – Ь + Я = ... (Фортеця).

— З усіма відгаданими словами ви зустрінетесь, коли будете читати другу дію п’єси Н. Шейко-Медведєвої «Лисиця, що впала з неба».

— Прочитайте тлумачення слова дукач у підручнику.

4. Фізкультхвилинка

5. Опрацювання другої дії п’єси Н. Шейко-Медведєвої «Лисиця, що впала з неба»

1) Словникова робота.

Читання слів в парі «луною»

Дрижить                         ополонка                        наставляє

шановні                          паморозь                        натомість

укинути                          злодійка                         замислила

фортеця                          сельчани                         позбутися

завивши                          пропонує                        побачивши

— Прочитайте кожний стовпчик слів на одному диханні. Який з них читати було легше? Чому?

— Які слова вам незрозумілі? (Кілька учнів шукають і зачитують пояснення цих слів у тлумачному словнику.)

— Доберіть синоніми до слів замислила (задумала), натомість (замість), злодійка (крадійка).

2) Гра «Рибки».

Самостійне мовчазне читання другої дії п’єси учнями.

3) Перевірка сприймання.

— Де відбуваються події другої дії?

— Скільки у ній дійових осіб? Хто вони?

— Чи з’явилися нові дійові особи?

4) Аналіз змісту другої дії п’єси. Вибіркове читання.

— Якої пори року відбувається друга дія казки? Чому ви вважаєте саме так? Доведіть свою думку словами тексту.

— Що вчиняла Лисиця? Як вона ставилася до Вовка?

— Хто допомагав Лисиці в її злочинах?

— Чому вона вирішила позбутися Вовка?

— Як вона хотіла це здійснити?

— Чому Ворона допомагала Вовкові? Поясніть вислів «чорна справа».

— Як усі разом перехитрили Лисицю?

— Від чого автор застерігає читачів? Що засуджує?

6. Спостереження за мовою дійових осіб. Підготовка до інсценізації п’єси

— Хто з дійових осіб не має слів?

— Хто має дуже мало реплік?

— Розкажіть, які дії повинен виконати кожен із них.

— Які зміни настрою слід передати словами Вовка?

— З якою інтонацією потрібно читати слова Сірка, Ворони, Лисиці, Зайця?

7. Інсценізація п’єси

Учні у групах обирають уривок казки для інсценізації (той, що найбільше сподобався). Читають, передаючи характер, настрій дійових осіб за допомогою голосу, міміки, жестів.

8. Гра «Голосування ногами»

Діти встають у дві шеренги: права шеренга — «я вважаю, що твердження правильне»; ліва шеренга — «я вважаю, що твердження неправильне».

— Я читатиму речення, деколи навмисне замінюючи слово чи вираз, а ви швидко шукаєте його в тексті. Якщо речення правильне, то тупає ногами права шеренга. Якщо речення неправильне — тупає ногами ліва шеренга та зачитує правильну відповідь.

VІ. ПІДСУМОК УРОКУ

— Хто автор прочитаної п’єси-казки?

— Хто головний герой твору?

— Яким є ваше ставлення до нього?

— Чия поведінка видалася вам несподіваною? Чому?

— Учинки кого із персонажів ви засуджуєте, а кого — схвалюєте? Чому?

— Яку роль хотіли б зіграти у п’єсі? Чому?

VІІ. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Підготувати інсценізацію уривка із п’єси (с. 123–133).

18.03.2020

Тема: Життя і творчість Леоніда Глібова. Істотні ознаки байки. Леонід Глібов «Зозуля  й Півень»

Мета: розширити і узагальнити знання учнів про Леоніда Глібова; продовжити знайомити учнів з особливостями байки, навчити виразно читати байку, читати в особах ; розвивати уміння визначати головну думку, розширювати словникови    й запас учнів; виховувати почуття справедливості

Обладнання: презентація, слова-блискавки, значки нагородження, запис «Тиша в залі»

Тип уроку: комбінований

Хід уроку:

1.    Організація класу

2.Актуалізація опорних знань

2.1Фронтальне опитування. Гра «Долоньки»

На минулому уроці, ми говорили про байку.

-        Невеликий, найчастіше віршований твір повчального характеру....(байка)

-        Повчальний висновок байки(мораль)

-        Імя першого байкаря(Езоп)

-        Назва байки Езопа?(«Двоє приятелів і ведмідь»)

-        Мораль цієї байки?(Друзі пізнаються в біді)

-        Які слова цієї байки стали прслівям?

-        Чим воно ще  являється?

2.2 Мотивація навчальної діяльності. Повідомлення теми і мети уроку

Сьогодні ми з вами розглянемо судову справу.

-        Що таке суд?

-        Хто є головними у суді?

Отже, саме сьогодні ми дізнаємось хто з вас у майбутньому стати суддею чи адвокатом, можливо у когось відкриється талант до рослідувальної справи.

1.1  Повідомлення девізу уроку

Перед тим, як розпочати наше слухання, нам потрібно визначитись із гаслом дня, для того щоб швидко та оперативно працювати.

Якщо хочеш справу виграти, навчись розумно запитувати, уважно слухати. чітко відповідати

1.2  Повідомлення теми уроку

1.Гра «Математичні дії»

Для того щоб дізнатися над якою справою ми будемо працювати вам потрібно виконати математичні дії

Зоря-ря+зубр-бр+поля-по(зозуля)

Піч-ч+вечір-чір+день-де(півень)

Отож,  відкривається слухання у справі «Зозуля і Півеню» Літературного кодексу «Байка», частина ІІ Леонід Глібов

           2.Робота над чистомовкою

Зів-зів-зів  - двоє врнихдрузів

Ець-ець-ець – сірий горобець

Ля-ля-ля – сиза, хвостата зозуля

Ень-ень-ень – голосистий півень

3.Читання чистомовки хором

1.2.1.1        Читання чистомовки рядами з різними інтонаціями

2.    Сприймання і усвідомлення нового навчального матеріалу

1. Хвилинка – цікавинка

Я пропоную більше дізнатись про біологічні особливості цих птахів, для внесення чіткості у справу

Півень ходить по двору : на голові червоний гребінець ,під дзьобом
червона борідка, на хвості узори, на ногах шпори. Лапами розгрібає ,
зернятка шукає. Сам зернинку з їв, на тин злетів , крилами помахав,
навсе горло закричав.

   -Що закричав півень? «Ку-ка-рі-ку»

   Зозуля Невеликий птах, масою до 120 грам. Має довгі крила і довгий хвіст. Зозуля ніколи не будує гнізда, вона підкидає свої яйця в гнізда інших. Зозуля-корисний птах, живиться комахами - шкідниками. За 1 годину 100 волохатих гусениць шовкопрядів - шкідників лісу, які інші птахи не їдять.

Прислухайтесь, як у лісі кує зозуля?

2. Розповідь біографії байкаря.

Сторони ми вже послухали, проте ясності в справі ще дуже мало. Тому давайте спочатку дізнаємось про зачинателя цієї історії.

1 біограф Народився Іванович Глібов у селі Веселий Поділ на Полтавщині у 1827 році. Батько був управителем маєтку поміщиків . Мати була освіченою і культурною жінкою. Стала першою вчителькою Глібова. У дитинстві хлопчика звали Льолик,був веселим і жвавим.Його й прозвали «королем квітів».Знайомі й родичі, вітаючись із ним, казали « Здоров був Льолику, квітчастий королику».

2 біограф Змалку він любив слуслухати казки баби Одарки про тварин. І йому навіть здавалося, що тварини насправді думають і говорять, що серед них є теж добрі й злі, бідні і багаті.

       Науку спочатку здобував у Полтавській гімназії, а потім - у Ніжинському         ліцею працював вчителем історії та географії.

З біограф Леонід Глібов любив дітей. Свої твори він підписував псевдонімом «Дідусь Кенир». Діти з нетерпінням чекали журнал «Дзвінок» , щоб прочитати нову баєчку дідуся Кенира. Хвороба серця і астма підірвали здоров'я. Втративши зір, продовжував писати під лінійку з лупою. Писав байки, вірші - загадки , акровірші. Помер у 1839 році, похований у Чернігові.

4.3.1 Гра «Розвідники»

1 група: дЛеноі ліГбводивнасяро у лісеселиВейдПоіланщиПоталвні
5 нябезре 1827 куор.

2 група: В ствідинтиогойзиалвниакЛьоил, вісйшипейрвріш « нСо»
онЛдіеГлвіобнасапив у 13 ківро.

3 група: Лдеоін ваІчновивобілГсапви аз мжанроізнріритво. еЦ і шірві,
кизагда, акрорвіші, йкиба.

4 група: ВусьомусвітілюблятьішануютьукраїнськогобайкаряДідусяКенира.
ПідтакимлітературнимпсевдонімомдрукувавсвоїтвориГлібовужурналі «Дзвінок».Віннаписав107байок.

-Де і коли народився Леонід Глібов?

Як звали його у дитинстві?

-Де навчався?

Під яким псевдонімом писав?

4.3.4 Мовчазне читання стаття про Леоніда Глібова. Гра «Рибки»

4.4 Опрацювання байки

- Які за  жанром твори  писав Леонід Глібов»

«Зозуля і Півник» - це ... (байка)

4.4.1 Складання павутинки  «Байка»

Давайте пригадаємо особливості байки.

— Що ми знаємо про байку? (невеликий твір повчального характеру)
— Чим відрізняється байка від інших жанрів? (у байці розповідається про тварин, які поводяться, як люди)
— Яка будова байки? (є основна частина, а в кінці кожної байки — мораль)
— Як називають авторів байки? (байкарями)
— Для чого пишуть байки? (у них висміюють все лихе, щоб люди не робили так)

4.4.2 Словникова робота

Ми дізнались про створення цієї справи. Чи можна вже винести вирок?

Ця справа  дуже заплутана, нам потрібно спочатку попрацювати над невідомими словами

Потакати* *безрадісне
Мерщій* *погоджуватися
Далебі* *поклянусь
Знічев’я* *справді
Безталанне* *без причини
Забожусь* *швидко

— Доберіть синоніми до слова довіку, пурхнув.
— Поясніть значення слів: годить, кралечко.

4.3 Виразне читання байки вчителем

Я наполягаю на додатковій дії нам потрібно прочитати цю байку

4.4.Бесіда після первинного сприймання

-За що хвалили одне одного Півень і Зозуля?

- Чи можна порівняти Півня з жар-птицею?

Чи є тут ще дійові особи крім Зозулі та Півня

4.5 Вибіркове читання

Я зовсім заплуталась у цій справі. тому давайте ще раз, я ставитиму запитання ви в тексті будете знаходити відповідь на них

-        Як Зозуля вихваляла Півня? З чим його порівнювала?

-        Що їй відповів Півень? Якими словами звернувся до Зозуля?

-        Хто почув їхню розмову?

Фізхвилинка

Оголошую перерву. можливо після цього з’явиться  Горобець

4.7 Виступ Горобця

Отож. що почув Горобець. Ось і він. Прошу вас до слова.

Розкажіть. що ви тоді чули, що насправді сталося?

-        Я шукав насіння, щоб поживитися. І раптом почув голосні розмови, то вихваляли, точніше брехали один одному Півень та Зозуля, такого лицемірства я давно не бачив. Тому і відповів їм. 

-        Діти будь  ласка прочитайте, що я там сказав.

-        Дяку. за чесність. Отож запис цього засідання я передаю на додатковий розгляд, для винесення кінцевого рішення.

3.    Систематизація і узагальнення знань

3.1  Робота над виразністю читання.

Поки ми чекаємо. щоб додаткова комісія розглянула справ, ми ще попрацюємо над байкою.

Доведіть, що ми читали саме байку.

    -Як ви думаєте, чи однаково слід читати слова Зозулі і Півня? Чому такгадаєте?

-Який тон читання виберете? (Ніжний, захоплений, облесливий).

-У якому темпі будемо читати? (Спокійно, повільно).

- Яким тоном читатимемо слова автора в кінці твору?

Що в нас знаходиться в кінці твору?

Мораль – це...

3.2  Складання плану до байки.

1.    Розмова Зозулі та Півня

2.    Поява Горобця

3.    Мораль

- Як треба читати першу частину?( із заграванням, улесливо)

- Як треба читати другу частину?( рішуче, голосно, передаючи правду)

5.3 Визначивши  з якою інтонацією слід читати байку, ми можемо прочитати її  в особах.

5.4Аналіз байки

— Чому одна нещира людина робить приємне іншій?
(щоб піддобритися, хоче вислужитися, говорить у вічі одне, а має на думці інше)
— Це, діти, підлеслива людина (пояснення слова на дошці)
— Яка ж головна думка байки? (бути доброю, щирою людиною, говорити тільки правду, не шукаючи вигоди)
— А чи є тут слова, які стали прислів’ям? (рука руку миє)
— Як ви їх розумієте?(Це прислів’я підходить до людей, які підозрюються в нечесних справах, покривають одне одного)

4.    Підсумок уроку

4.1  Підсумкова бесіда

— Який жанр тексту ви читали? (байку)
— Чого вона вас навчила? (бути чесним, не треба без потреби вихваляти один одного)

Пам’ятайте про те, що вам у житті теж можуть зустрітися улесливі люди.
Знайте, що це лихі люди. Вони не кажуть правди, щирих слів, а захвалюють там, де не слід цього робити, на погане кажуть добре. А ми можемо вірити їм і не будемо прагнути стати кращими.

6.2 Дидактична гра «Прес»

А тепер, діти, висловіть свої враження від уроку, продовживши речення.

— Найбільші труднощі я відчув…
— Я не вмів, а тепер вмію…
— Я не знав, а тепер знаю…
— На наступному уроці мені хотілося б знову…
— Кому ви хочете подякувати за урок?
Поаплодуйте один одному!

6.5 Повідомлення домашнього завдання

17.03.
Математика.

Тема.  Письмове множення трицифрових чисел на двоцифрові.Розв'язування задач на рух.

                

Мета. Ознайомити учнів із множенням трицифрових чисел на двоцифрові  .    

              Закріплювати  вміння учнів розв’язувати задачі на знаходження числа за двома

               різницями .Розвивати в учнів логічне мислення . Виховувати акуратність ,

               дисциплінованість , зосередженість .

Обладнання. Малюнки,  схема подорожі ,картки , короткий запис задачі,

                                 схема виразу , таблиця для усного рахунку .

Тип уроку : комбінований .

                               Хід уроку

 I Організаційна частина.

                Продзвенів для нас дзвінок ,

                   Починаймо наш урок !

II. Повторення вивченого. Актуалізація опорних знань учнів .

1. Перевірка домашнього завдання .

а) Індивідуальне опитування .

  Робота по картках

                                         

                                              

          Картка 1                         Картка 2                               Картка 3                             

                                                                                

Розв ’язати вирази .              Розв ’язати вирази              Розв ’язати вирази

    156 *  7 + 14 * 9 5               68 * 23 -  107 * 4                680 *3 + 46 *35

    (  1092 +1330 = 2422  )   (  1564 – 428 = 1136 )             (5040 + 1610 )=6650

2. Геометричний матеріал .

 - Нас знову чекає якесь завдання .

                Завдання

     Територія ярмарку має форму прямокутника. Ширина – 20м, а довжина у

    2 рази довша .1/10 площі займають торгові ряди . Яку площу займають          торгові ряди ?

3.Повідомлення плану уроку.

  - Оскільки територія ярмарку дуже велика , щоб нам не заблукати ми

    будемо рухатися за маршрутом , на який показують нам стрілочки .

        ( 1.Усний рахунок .

           2.Хвилинка каліграфії.

           3.Новий матеріал.

           4. Закріплення.

           5.Підсумок.)

4. Усний рахунок .

         Знайти значення виразів .(Колові вирази .)

              60*60         ( 3600  )           60*60

              18*40           (720 )              3600:200

              4800:80        (60   )              18*40

              720:6           ( 120 )             720:6

              3600:200      (18   )               120*40

               120*40         (4800 )           4800:80

гра «Ніч і день"                                                        

             . Знайди 1/5 від числа 40 ( 40:5=  8 )

              . Одержаний результат збільш у 100 разів . ( 8 * 100 = 800 )

            . Знайди половину від одержаного числа . ( 800 : 2 = 400 )

             .Збільш   його на 12 (400 + 12 = 412 )

   - Запишіть каліграфічно число 412 . Зверніть увагу на правильність написання цифр . Сядьте рівно , зошит покладіть правильно .

   - Виберіть царівну сьогоднішньої хвилинки каліграфії

1 Оголошення теми уроку .

  - Діти ,на сьогоднішньому уроці ми будемо вчитеся  виконувати письмове множення трицифрових чисел на двоцифрові .

-Давайте пригадаємо письмовий запис множення на двоцифрове число.(Одиниці записуємо під одиницями , десятки – під десятками .Зверніть увагу – під сотнями вільне місце .

 - Попрацюйте в парах і спробуйте пояснити хід обчислення виразу .

- Підніміть руку , хто може пояснити хід обчислення виразу ?

 (Множення розпочинаємо з одиниць ....

 При множенні на десятки цифри починають записувати під десятками .

 в останній дії знаходимо суму знайдених неповних добутків . )

                

              412

          *

               37

             ---------

     +    2884                        -     Як називається число 2884 ?

         1236                                                          число 1236 ?

        -------------

         15244                                                                   15244

3 . Робота з підручником .

    - Переходимо до слідуючої лавки .Вона пропонує нам  закріпити вивчений матеріал .   (Закріплення )

     

  1)№820   1 і 2 -  з коментуванням біля дошки .

                   3 і 4 – самостійно . (Назвіть відповідь виразу. ..... Покажіть сигналами  чи згодні ви з такою відповіддю?.  Але є деякі учні , у яких інша відповідь .Все-таки правильна відповідь....Вдома зробите роботу над помилками і перерахуєте цей вираз .)

       Додатково :      258         (22962)

                               *  89

                                ____

                               2322

                             2064

                            ----------

                             22962

4 .Розв язування задач .

 2) №821

  - Прочитайте задачу .

 Аналіз розв’язання  задачі .

- Чи можемо дізнатися яка маса 1 ящика з печивом  ? ( Ні , бо не знаємо масу усіх ящиків з печивом .)

- А що сказано про масу усіх ящиків з печивом ?  (Вона така сама  як і маса усіх ящиків з цукерками .)

- Чи можемо ми дізнатися масу всіх ящиків з цукерками ? ( Так , бо нам відома маса 1 ящика з цукерками і кількість таких ящиків ).

 - То про що дізнаємося в 1дії ? ( Яка загальна маса цукерок а отже і печива )

 - А що можна знайти у 2 дії ? ( Масу 1 ящика печива )

 - Запис розв’язання задачі на дошці і в зошиті .

  ( Оцінювання відповіді . )

 3) №822.

 - Прочитайте задачу .

 -Скільки машин з капустою відправили 1 дня ?

 - Що сказано про 2 день  ?

 - Що ще відомо про 2 день?

 - Яке запитання задачі ?

       Аналіз  розв язання задачі .

 - Чи можемо ми дізнатися скільки тон капусти відправили 2 дня  ? ( Ні )

 -  Чому? ( Тому що не знаємо ск. тон капусти на 1 машині )

 - А чи можемо дізнатись  ? (Ні )

 - Чому ? ( Тому що не знаємо на ск . більше машин відправили 2 дня )

  - А можемо дізнатись ? ( Так .)

  - Як? ( 7-4)

  - Складіть план розв язання задачі . (Робота в парах )

  - Розв’ яжіть самостійно .

 Висновок

IV .Підсумок уроку .

V. Домашнє завдання .